Спецпроект

Стартує другий конкурс публікацій "Приз Ґарета Джоунза"

З 14 листопада по 15 грудня 2012 року проводиться конкурс для журналістів "Приз Ґарета Джоунза". Нагорода становить 2 000 доларів США, які можуть надаватись одному учаснику Конкурсу або кільком, за рішенням журі.

Як повідомив "Історичній правді" один із засновників Іван Лозовий, конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичних статей на тему: "Ґарет Джоунз – Голодомор - Відповідальність". Тема умисно залишається доволі широкою.

Мета Конкурсу: сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Оголошено переможців першого конкурсу ім. Ґарета Джоунза

Будь-який журналіст має можливість надіслати свою статтю українською мовою для участі в Конкурсі. Хто такий "журналіст" трактуватиметься широко.

Статті надані для участі в конкурсі оцінюватимуться за критеріями:
-- аналітично-публіцистичні якості,
-- оригінальність,
-- переконливість,
-- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Рекомендована довжина статті - 1500 слів, але довжина статті не буде єдиним критерієм.

Гроші на призовий фонд для цього Конкурсу надані приватними особами.

Сайт, де можна познайомитись з умовами Конкурсу, знаходиться тут.

Надсилати статті для участі в Конкурсі можна на адресу електронної пошти: garethjonesprize@gmail.com

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.