"БУДЕМО ЗАРАЖАТИ СУСПІЛЬСТВО ЦІННОСТЯМИ БАНДЕРИ" - ФАРІОН

Європейські країни втілили в життя націоналізм іще на початку XIX сторіччя. На думку члена політради партії "Свобода" Ірини Фаріон, печально, що Україна починає втілювати цю ідеологію в ІІІ-му тисячолітті.

Про це Фаріон заявила в інтерв'ю "ГалІнфо".

"Печально, що є голоси і є голоси, які називають націоналізм ідеологією минулого", - додала нардеп майбутньої ВР.

За словами політика, вона планує організовувати публічні лекції "націєцентричних" молодих істориків.

"У нас народилася ціла плеяда нових молодих, самодостатніх, глибоких істориків, які не пропонують ліберальну модель вивчення української історії, а націєцентричну модель, де нація вийшла на кін історії і змагається за свою унікальність, - сказала Фаріон. - Я, власне, хочу, щоб такі історики поспілкувалися з львів’янами".

Також кандидат філологічних наук повідомила, що завершила писати докторську дисертацію. Її тема стосується ранньомодерного періоду історії України - "Суспільний статус мови у ХІV – ХVІІ ст."

Фаріон пообіцяла "заражати" українське суспільство цінностями Степана Бандери.

"Націоналізм – це жодною мірою не є тоталітарною ідеологією, як це сьогодні люблять повторювати окремі особи, - зазначила політик. - Степан Бандера виступав за те, щоб у суспільстві межи собою змагалися різні ідеологічні цінності, але щоб усі ці цінності крутилися навколо вістря незалежної, української національної держави. Тому, коли націоналізм трактують як нацизм, фашизм, то розумієш, що таке роблять боягузи, несамовито налякані силою духу наших прихильників, або просто печерні дурні".

Як відомо, Фаріон стала депутатом Верховної Ради від мажоритарного округу у Львові. Загалом партія "ВО "Свобода" провела у ВР 37 народних депутатів.

Більше про Бандеру та його ідеологію читайте на ІП за темою "Бандера"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.