Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ СЕЙМ ЗАСУДИТЬ ОПЕРАЦІЮ "ВІСЛА"?

Акція "Вісла", в рамках якої 1947 року з південно-східної Польщі виселено понад 140 тисяч українців, була порушенням елементарних прав людини – такий висновок зробила Комісія національних та етнічних меншин польського Сейму.

Комісія саме розпочала роботу над проектом ухвали в цій справі, повідомляє Польське Радіо.

"Під час проведення цієї акції застосовано притаманну тоталітарним системам засаду колективної відповідальності, яка ніколи не повинна бути фундаментом політики демократичної держави", – написано в проекті ухвали.

Під час засідання комісії запрошені історики Роман Дрозд та Ґжеґож Мотика нагадали, що 65 років тому польські комуністи розпочали депортацію зі своїх земель десяток тисяч невинних осіб українського походження, а також лемків із Західної Лемківщини.

За словами істориків, метою операції "Вісла" була не лише ліквідація українського підпілля (зокрема відділів УПА), але перш за все асиміляція мирного українського населення, наслідком якої мало бути перетворення Польщі у національний моноліт.

Голова сеймової Комісії національних та етнічних меншин Мирон Сич нагадав, що 1990 року депортацію українців офіційно засудив Сенат Республіки Польща. Хоч операція "Вісла" викликає контроверсії, "Сейм не повинен уникати складних питань", підкреслив депутат.

У проекті ухвали висловлюється сподівання, що процес примирення між поляками та українцями продовжуватиметься, а "болісне минуле буде пересторогою, щоб не порушувати права людини у світі".

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі. За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців.

Як відомо, у квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції "Вісла".

В серпні 2011 року президенти України і Польщі Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

Читайте також: "Операція "Вісла" - "остаточне розв'язання української проблеми у Польщі"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.