Спецпроект

Сквер Косіора хочуть назвати на честь тих, хто рятував від Голодомору

У київському сквері неподалік метро "Лук'янівська", де колись був розміщений пам’ятник одному з організаторів геноциду — Станіславу Косіору, кожному дереву дадуть символічне ім’я в пам’ять про одного з рятівників.

Про це ІП повідомили організатори акції.

Захід буде присвячена доброчинцям — людям, які в часи Голодомору 1932-1933 років рятували інших від голодної смерті. Організатори акції прагнуть наголосити на тому, що й у ці лихі часи мав місце героїзм та життєствердні вчинки.

Відповідно до кількості врятованих гілки дерев у сквері навпроти кінотеатру "Київська Русь" (вул.Артема) будуть прикрашені янголами, що символізуватимуть українців, які пережили 1932 та 1933 роки.

Під час дійства історик Володимир Тиліщак, автор книги "Людяність у нелюдяний час", яка вийде у грудні цього року і розкриває тему взаємодопомоги в період Голодомору, розповість історії про героїв, що робили подвиг, просто ділячись хлібом.

На закінчення заходу керівники громадських організацій підпишуть звернення до КМДА з проханням надати нове ім’я скверові: "Сквер доброчинців".

Акція відбудеться в рамках заходів, організованих Громадським комітетом із ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Цьогорічна громадська кампанія має на меті насамперед розповісти про тих, хто в роки геноциду рятував співвітчизників від страшної смерті.

Історії порятунку під час Голодомору читайте в проекті родинних спогадів "Історичної Правди"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.