Спецпроект

Потяг поділили навпіл і здали до музеїв

Швидкісний електрпотяг "Сокол-250", який жодного дня не був в експлуатації, Російська залізниця вирішила зберегти в двох музеях - Москви і Санкт-Петербурга. Це міста, які мав сполучати "Сокол-250".

Про це пише агентство Regnum.

Технічне завдання на створення електропотяга було готове у 1993 році. Виготовлення дослідного зразка поїзда "Сокол" з шістьма вагонами на струмі  двох видів (постійному і змінному) почалося в 1998 р. і завершилося до 2000 року.

Загальний пробіг поїзда "Сокол-250" в дослідних поїздках - 60 тисяч кілометрів, було здійснено більше 10 рейсів на маршруті Санкт-Петербург - Москва. Акт про готовність "Сокол" до передачі на експлуатаційні випробування без пасажирів був підписаний у грудні 2001р.

У 2002 р. роботи були зупинені, їх фінансування припинено.

"Сокол-250" не був в експлуатації жодного дня.

Для збереження вагонів швидкісного електропоїзда "Сокол-250" для історії ВАТ "РЖД" прийняло рішення передати дослідний зразок поїзда в два великих музею залізничної техніки - Московський і Петербурзький.

Для цього потяг поділили на дві частини, одна з яких вже зайняла своє місце в музеї залізничного транспорту Московської залізниці.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.