В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАДЕНО ЩОДЕННИК ЧЕ ГЕВАРИ

Інтернет-користувачі отримали доступ до рукописного щоденника героя кубинської революції Ернесто "Че" Гевари.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на болівійського дослідника Карлоса Соріано Гальварро.

"Основна мета - дати можливість усім зацікавленим отримати безперешкодний доступ до рукописів, які мають історичну цінність, - заявив історик. - Завдяки інтернету кожен зможе отримати інформацію про події сорокап'ятирічної давнини з перших рук".

Оцифрована версія щоденника знаходиться на сайті chebolivia.org.

Щоденник охоплює часовий відрізок з січня по жовтень 1967 року, коли знаменитий революціонер перебував у Болівії.

Ернесто "Че" Гевара, лідер Кубинської революції 1959 року і державний діяч, з 1966 року очолював ліворадикальний повстанський підрозділ у Болівії, який вів партизанську війну проти президентської диктатури.

 Че Гевара в Болівії, 1967 рік

Че був узятий у полон солдатами болівійської армії в жовтні 1967 році, а через день розстріляний без суду з наказу президента військового уряду Болівії.

Читайте також: "Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.