УПЦ і далі хоче вбивати бетонні палі в Десятинну церкву - депутат

На місці залишків Десятинної церкви планують будівництво храму. Відповідна концепція будівництва розроблена і віддана на погодження.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Над засипаними минулої осені підмурками храму Десятинної церкви заб'ють палі, на яких буде встановлена бетонна плита метром завтовшки, що слугуватиме майданчиком для будівництва майбутньої церкви, - заявив Бригинець. - Наскільки мені відомо, згаданий проект вже знаходиться в держекспертизі Мінрегіонбуду".

На думку депутата, фундамент старої Десятинної церкви, який є пам’яткою, стане недосяжним для огляду, що суперечить законодавству.

А відбудовувати храм неприпустимо, "оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень храму, побудованого Володимиром. Окрім того, будівництво Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів".

"Археологи підтвердили, що до них звертався один з відомих архітекторів з проханням надати інформацію про те, де на їхню думку, навколо підмурків Десятинної церкви можна вбивати палі", - стверджує Бригинець.

УПЦ МП хоче вбити в Десятинну бетонні палі - новина за жовтень 2010-го

Депутат наголосив, що влада досить довгий час із різних боків намагалася підійти до будівництва новобуду на міс ці Десятинної церкви, але донедавна це були лише її фантазії: "На сьогодні вони можуть стати реальністю, оскільки плани перетворюються в конкретні проекти і дозволи".

Як відомо, у вересні 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Більше про Десятинну церкву читайте на "Історичній Правді".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.