УПЦ і далі хоче вбивати бетонні палі в Десятинну церкву - депутат

На місці залишків Десятинної церкви планують будівництво храму. Відповідна концепція будівництва розроблена і віддана на погодження.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Над засипаними минулої осені підмурками храму Десятинної церкви заб'ють палі, на яких буде встановлена бетонна плита метром завтовшки, що слугуватиме майданчиком для будівництва майбутньої церкви, - заявив Бригинець. - Наскільки мені відомо, згаданий проект вже знаходиться в держекспертизі Мінрегіонбуду".

На думку депутата, фундамент старої Десятинної церкви, який є пам’яткою, стане недосяжним для огляду, що суперечить законодавству.

А відбудовувати храм неприпустимо, "оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень храму, побудованого Володимиром. Окрім того, будівництво Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів".

"Археологи підтвердили, що до них звертався один з відомих архітекторів з проханням надати інформацію про те, де на їхню думку, навколо підмурків Десятинної церкви можна вбивати палі", - стверджує Бригинець.

УПЦ МП хоче вбити в Десятинну бетонні палі - новина за жовтень 2010-го

Депутат наголосив, що влада досить довгий час із різних боків намагалася підійти до будівництва новобуду на міс ці Десятинної церкви, але донедавна це були лише її фантазії: "На сьогодні вони можуть стати реальністю, оскільки плани перетворюються в конкретні проекти і дозволи".

Як відомо, у вересні 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Більше про Десятинну церкву читайте на "Історичній Правді".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.