Спецпроект

Листівки з музею в Петербурзі йдуть у віртуальний простір

Зібрання петербурзького музею листівок будуть оцифровані, і потім листівки викладуть на порталі Президентської бібліотеки імені Бориса Єльцина.

Про це повідомляє Лента.ru

Листівки із зібрань музею будуть викладені на порталі бібліотеки в розділі "Художня фотографія Росії і СРСР". Електронний фонд бібліотеки об'єднує не лише довідники і підручники, а й фотодокументи та інші художні матеріали.

Музей листівки, який є єдиним свого роду в Росії, нараховує близько півмільйона експонатів. Важливу частину колекції складають листівки з видами російських міст, випущені ще до революції.

Музей листівки був заснований 2002 року. Збір його колекції розпочався з дару Олени Ромадановської, яка відправила до Російської національної бібліотеки 17 тисяч листівок. Згодом зібрання поповнилося колекціями інших філокартистів, авторськими листівками художників і архівом Ленінградського клубу філокартистів 1958-1998 років. У музеї також є листівки, випущені в інших країнах.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.