Спецпроект

Листівки з музею в Петербурзі йдуть у віртуальний простір

Зібрання петербурзького музею листівок будуть оцифровані, і потім листівки викладуть на порталі Президентської бібліотеки імені Бориса Єльцина.

Про це повідомляє Лента.ru

Листівки із зібрань музею будуть викладені на порталі бібліотеки в розділі "Художня фотографія Росії і СРСР". Електронний фонд бібліотеки об'єднує не лише довідники і підручники, а й фотодокументи та інші художні матеріали.

Музей листівки, який є єдиним свого роду в Росії, нараховує близько півмільйона експонатів. Важливу частину колекції складають листівки з видами російських міст, випущені ще до революції.

Музей листівки був заснований 2002 року. Збір його колекції розпочався з дару Олени Ромадановської, яка відправила до Російської національної бібліотеки 17 тисяч листівок. Згодом зібрання поповнилося колекціями інших філокартистів, авторськими листівками художників і архівом Ленінградського клубу філокартистів 1958-1998 років. У музеї також є листівки, випущені в інших країнах.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.