В обсерваторії на Піп-Івані почалися роботи з консервації. ФОТО

На найвищій в Україні споруді - астрономічній обсерваторії на горі Піп-Іван - розпочалися роботи з перекриття даху і встановлення вікон.

Про це у своєму ЖЖ повідомляє користувач zommersteinhof.

Вже замуровано цеглою частину вікон головного корпусу і тривають роботи по перекриттю будівлі. Робітники мешкають в одній із кімнат закинутої споруди.

Фото: zommersteinhof.livejournal.com 

За словами користувача, ротонду для телескопа ще не почали перекривати.

Потихеньку привозиться будматеріали, які робітники згромаджують у східних приміщеннях. Робітники витягають матеріали з допомогою мотузок.

За словами робітників, усю будівлю перекриють дахом, закриють віконні і дверні отвори і залишать так на два-три роки до повного висихання. Тільки тоді можна буде приступити до інших робіт.

 Висота 2028 метрів робить обсерваторію найвищим в Україні місцем, де жили і працювали люди

Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван, яку в туристичній спільноті ще називають Білий Слон, розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря.

Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки розташована у великому місті Варшавська втрачала здатність для астрономічних досліджень.

У 1935-му затвердили проект будівництва метеорологічної обсерваторії в Карпатах, на горі Піп Іван, а влітку 1936 року почалася його реалізація.

Перекрита стеля

Обсерваторію будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули. Стіни обсерваторії мають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.

Споруда має 2 поверхи зі східного (івано-франківського) й 5 поверхів - із західного (закарпатського) боку.

Її дах був покритий мідними аркушами. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.

У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.

Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.

Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН УРСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.

На основі звіту Орлова президія АН УРСР постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (саме таку назву отримала споруда на горі Піп Іван) передати до складу АН УРСР (відповідно до постанови уряду УРСР від 2 січня 1940 року).

 Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Знято з тодішнього чехословацького боку кордону, який проходив Чорногірським хребтом. Фото: shopopaloshow.livejournal.com

До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняли угорські війська.

З 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.

З 1996 року тривають українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона", з різними призначеннями відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.

Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину. Фото: Павло Солодько

У липні цього року повідомлялося, що Прикарпатський національний університет і Варшавський університет планують улітку почати роботи з консервації колишньої астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван у Івано-Франківській області.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.