Поляки пропонують почекати з висновками щодо тротилу

Польські слідчі, які працюють в Смоленську, офіційно не підтверджують наявності тротилу на уламках урядового літака, який розбився у квітні 2010 року.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на представника військової прокуратури Польщі полковника Іренеуша Шелянга.

Шелянг додав, що у викладках, якими користувалися співробітники польської прокуратури, ішлося про "хімічні сполуки".

"Це могли бути продукти вибуху, але остаточні дані стануть відомі після проведення лабораторних досліджень", - додав прокурор.

Нагадаємо, сьогодні польська газета "Жеч Посполіта" повідомила, що слідчі з Польщі виявили сліди вибухових речовин на уламках президентського літака, що зазнав катастрофи під Смоленськом.

За інформацією видання, яку газеті підтвердив генпрокурор Польщі, польські прокурори і вибухотехніки, які оглядали уламки літака в Росії, знайшли сліди тротилу і нітрогліцерину на крилах літака і в салоні, в тому числі на 30 пасажирських кріслах.

Сліди вибухових речовин, за інформацією видання, були виявлені також на місці самої катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катастрофи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною". 

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.