В Києві покажуть фільм про "перших совітів" на Західній Україні

У рамках нового проекту Толоки інтелектуальних комунікацій — "Фільмо-ТІК" — у Києві відбудеться показ документального фільму "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941".

У кінострічці розповідається про події на Західній Україні перед початком Другої світової війни, прихід радянської влади, зміни кордонів і зникнення цілих держав з карти світу.

Вступну лекцію прочитає історик, науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові Ігор Дерев’яний.

Саме в цій в’язниці після приходу радянської влади утримувались політв’язні, проводилися допити, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВД.

Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВД лише в цій тюрмі було розстріляно понад півтори тисячі в’язнів.

Час і місце: 1 листопада, четвер, 18:30. Київ, вул. Межигірська, 21 (благодійний фонд "Смолоскип").

У рамках проекту "Фільмо-ТІК" учасники переглядатимуть документальні та художні фільми переважно історичної тематики і обговорюватимуть їх. Передуватиме перегляду невелика лекція експерта, що відповідає темі фільму.

"Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941" (режисер Тарас Химич) — документальний ігровий фільм 2010 року про події на Західній Україні після окупації цих земель радянською владою 17 вересня 1939 року.

Створений на основі архівних документів, матеріалів і спогадів свідків, представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини. У фільмі використано кінохроніку та коментарі провідних науковців-істориків.

Дивіться трейлер "Золотого вересня" в розділі "Відео" на ІП

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.