Тіло останнього президента Польщі у вигнанні замінено

Тіло Ришарда Качоровського, останнього президента Польщі у вигнанні, який загинув у катастрофі під Смоленськом, замінено. Раніше внаслідок ексгумації було підтверджено, що російська сторона переплутала тіло ще однієї жертви - українки Анни Валентинович.

Про це повідомляє Польське радіо.

Пресовий секретар Верховної військової прокуратури, полковник Збіґнєв Жепа сказав Польському радіо, що офіційну позицію в цій справі Прокуратура займе щойно наступного тижня, коли отримає результати досліджень генетичного матеріалу.

– Результати цих досліджень мають бути передані прокуратурі протягом семи днів, на даний час ми їх не маємо, отже, офіційну позицію в цій справі прокуратура займе щойно на початку наступного тижня, – заявив полковник Жепа.

У понеділок у Варшаві ексгумовано тіло президента Качоровського та тіло іншої жертви смоленської авіакатастрофи з 10 квітня 2010 року, оскільки були підозри, що тіла замінено.

Раніше Жепа заявляв, що слідчі мають сумніви стосовно правильності поховання 4 з 96 жертв аварії польського урядового літака, котрий розбився 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом.

Тоді виявилося, що тіло однієї з легенд польського незалежного профспілкового руху "Солідарність", українки Анни Валентинович замінено з тілом іншої особи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Під час невдалого заходу на посадку і спробі вийти на друге коло в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев, перевернувся і згорів.

На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт. причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катасфи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.