В ДЕНЬ ВИБОРІВ СВЯТКУВАТИМУТЬ ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ

28 жовтня на Хрещатику та Майдані Незалежності відбудуться народні гуляння з нагоди відзначення 68-ї річниці визволення України від фашистських загарбників.

Про це повідомляє УП.

"У вихідні дні кияни і гості міста зможуть побачити виставку-презентацію військової техніки часів Великої Вітчизняної війни на вулицях Інститутській, Хрещатик та Майдані Незалежності", - повідомляє прес-служба КМДА.

Безпосередньо 28 жовтня відбудеться Ритуал Пам’яті з покладанням квітів до могили Невідомого солдата та пам’ятника тричі Герою Радянського Союзу маршалу авіації Кожедубу.

Також з 10:00 до 19:00 на головній вулиці та площі столиці лунатимуть музичні твори та пісні років Великої Вітчизняної війни.

Крім того, на Майдані Незалежності ветеранів пригощатимуть "солдатською кашею", а також їх вітатимуть оркестр та самодіяльні колективи.

Як відомо, 28 жовтня 2004 рок, напередодні виборів президента України, влада організувала парад до річниці визволення України від нацистів - хоча доти жодного разу такі паради не відбувалися.

З Москви навіть привезли прапор, який висів над Рейхстагом у 1945-ому.

На трибуні на Майдані Незалежності стояли тодішній президент Леонід Кучма, президент Росії Володимир Путін, тодішній прем'єр Янукович, тодішній голова адміністрації президента Росії Дмитро Медведєв і голова адміністрації президента України Віктор Медведчук.

У розпал урочистого параду Янукович дістав із кишені представницького пальто карамельку і запропонував російським колегам посмоктати. Путін відмовився, а Медвєдєв узяв.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.