У Києві презентують книгу про Гельсінську спілку

У Києві відбудеться презентація книги "Українська Гельсінська Спілка у спогадах і документах".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Вечір презентації книжки, що отримала у вересні відзнаку Міжнародного форуму видавців, розпочнеться у великій конференц-залі  Київського будинку вчителя в понеділок, 22 жовтня о 18:00.

Ведучі –  директор видавництва "Ярославів Вал" письменник Михайло Слабошпицький й упорядник книги Олесь Шевченко.

У книзі використано копії з оригіналів документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Обкладинка книги

Українська Гельсінська Спілка стала першою в комуністично-кагебістській Українській PCP відкритою політичною опозицією партійного типу. Провідними діячами організації стали загартовані в радянських тюрмах і концтаборах звільнені, з вимушеної ініціативи М. Горбачова, українські політв'язні.

 

УГС брала участь у створенні перших демократичних громадських організацій УРСР – Товариство української мови, "Зелений світ", "Меморіал", Народний Рух України за перебудову.

Від часу оприлюднення Декларації принципів УГС промине всього лише два роки – і вперше обрана на демократичних виборах Верховна Рада Української PCP, до складу якої потрапили з мажоритарних виборчих округів 12 найактивніших членів УГС, прийме епохальний документ – "Декларацію про державний суверенітет України", у якій будуть відображені основні програмові принципи УГС.

З лав УГС вийшла у світ ціла плеяда українських політиків, знаних в Україні і світі. Книжка про діяльність УГС складається зі спогадів лідерів Спілки, безпосередніх учасників тих подій, і, що не менш важливо, з уперше розтиражованих таємних документів КГБ того періоду.

 

Читайте інші матеріали про Українську Гельсінську Спілку в темі "УГГ-УГС"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.