У Києві презентують книгу про Гельсінську спілку

У Києві відбудеться презентація книги "Українська Гельсінська Спілка у спогадах і документах".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Вечір презентації книжки, що отримала у вересні відзнаку Міжнародного форуму видавців, розпочнеться у великій конференц-залі  Київського будинку вчителя в понеділок, 22 жовтня о 18:00.

Ведучі –  директор видавництва "Ярославів Вал" письменник Михайло Слабошпицький й упорядник книги Олесь Шевченко.

У книзі використано копії з оригіналів документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Обкладинка книги

Українська Гельсінська Спілка стала першою в комуністично-кагебістській Українській PCP відкритою політичною опозицією партійного типу. Провідними діячами організації стали загартовані в радянських тюрмах і концтаборах звільнені, з вимушеної ініціативи М. Горбачова, українські політв'язні.

 

УГС брала участь у створенні перших демократичних громадських організацій УРСР – Товариство української мови, "Зелений світ", "Меморіал", Народний Рух України за перебудову.

Від часу оприлюднення Декларації принципів УГС промине всього лише два роки – і вперше обрана на демократичних виборах Верховна Рада Української PCP, до складу якої потрапили з мажоритарних виборчих округів 12 найактивніших членів УГС, прийме епохальний документ – "Декларацію про державний суверенітет України", у якій будуть відображені основні програмові принципи УГС.

З лав УГС вийшла у світ ціла плеяда українських політиків, знаних в Україні і світі. Книжка про діяльність УГС складається зі спогадів лідерів Спілки, безпосередніх учасників тих подій, і, що не менш важливо, з уперше розтиражованих таємних документів КГБ того періоду.

 

Читайте інші матеріали про Українську Гельсінську Спілку в темі "УГГ-УГС"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.