Герман визнала, що у 2004 році збрехала про "яєчний теракт"

Радник президента Ганна Герман заявила, що у 2004 році в Івано-Франківську збрехала про "твердий, тупий предмет", який кинули у Віктора Януковича.

Про це керівник прес-центру Партії регіонів написала у відповідь на запитання "Української правди" під час спілкування в мережі Facebook.

"Я не сказала правду журналістам один раз у 2004 році в Івано-Франківську. Після цього пообіцяла, що завжди говоритиму правду", - заявила вона.

На уточнення УП, Герман написала: "Я розгубилася тоді і сказала "твердий, тупий предмет", а повинна була прямо сказати, що в кандидата кинули яйце".

2004: "яєчний теракт" проти Януковича (ВІДЕО)

"Мені щиро жаль, що я не змогла тоді, чи не зуміла, знайти в собі мужність назвати речі своїми іменами. Але це був гарний урок для мене, і я його добре засвоїла", - додала радник президента.

Як відомо, у 2004 році в Івано-Франківську з тодішнім кандидатом в президенти Віктором Януковичем стався інцидент, коли в нього кинули яйце, від якого він впав.

Пізніше в оточенні Януковича заявили, що це був замах, що він перебував в колаптоїдному стані і що в нього кидали не яйце, а інший предмет.

Дивіться також на ІП скани газет 2004 року:

"Сегодня" з коментарями Герман і Чорновола про яєчний інцидент

Виробники яєць засуджують яєчний теракт: "Не дамо перетворити Україну на Чечню!"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.