Спецпроект

Колесніченко презентував збірку про ОУН як "шпигунів Гітлера і Заходу"

Народний депутат фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко презентував у Севастополі збірник архівних матеріалів "Історія націоналістичних рухів в Україні в роки Великої Вітчизняної війни".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні міжнародний антифашистський фронт України, який я представляю як співголова, презентує севастопольцям нову, по суті, унікальну книгу - двотомник архівних матеріалів, - зазначив Колесніченко. - Архіви, які представлені з п'яти країн - Німеччини, Польщі, України, Білорусії, Росії".

За словами нардепа, вперше були взяті матеріали зі Служби зовнішньої розвідки РФ, розвідки Польщі, української розвідки.

"РФ представила більше дванадцяти архівних установ. В тому числі архіви президента РФ", - додав "регіонал".

За словами депутата, 90% представлених архівних документів вперше розсекречені і представлені населенню.

"З 1939 року по 1945 рік ОУН-УПА і всі підрозділи, які знаходилися в цьому націоналістичному крилі, відкрито співпрацювали з німецько-фашистськими загарбниками, - сказав Колесніченко. - З 1939 року вони перебували на фінансуванні спецслужб Німеччини, готували розвідувально-диверсійну мережу на території України і навіть в 1945 році, працюючи з німцями, вони готували розвідувальну мережу, щоб залишити її в тилу радянських військ".

Одночасно, за його словами, документи доводять, що "лідери ОУН-УПА" вели переговори і з американською, і з англійською розвідкою для ведення підривної роботи на території Радянського Союзу.

"Однозначно доведено, що участі в боях з регулярною німецькою армією бандерівці не брали, - сказав "регіонал". - Все, що змогли знайти історики, це приватні сутички з метою отримання зброї, обмундирування або продуктів харчування".

"Регіонал" розповів, що найближчим часом книга буде видана накладом у 20 тисяч екземплярів і розповсюджуватиметься не тільки в бібліотеках, але і в школах, в інститутах.

Нагадаємо, один із чільних діячів ОУН Євген Стахів заявив, що ОУН і УПА були різними організаціями, і вживання словосполучення "ОУН-УПА" є провокацією.

Як відомо, у травні цього року Колесніченко випустив "збірку праць західних учених" про ОУН і УПА. Після цього автори, включені в цю збірку, заявили, що вони не давали дозволу на використання своїх прізвищ і висловили протест проти використання історичних досліджень із політичною метою.

Провідний американський історик Тимоті Снайдер, чий допис у блозі New York Review of Books Колесніченко представив як наукову роботу, виступив із вимогою знищити наклад "збірки праць".

Зараз Колесніченко балотується у Верховну Раду по мажоритарному окрузі в Севастополі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.