ПІД ВИГЛЯДОМ МУЗЕЄФІКАЦІЇ ДЕСЯТИННУ МОЖУТЬ ЗАБУДУВАТИ

Замовником проекту будівництва бетонної плити-моноліту на фундаменті Десятинної церкви є комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

За даними депутата, "свого часу до археологів звернулися проектувальники скляного куполу, яким мали бути накриті підмурки Десятинної церкви, з проханням визначити місця, де можуть бути встановлені палі для підтримки купола. Сьогодні ці дані використовуються проектувальниками для зведення бетонної плити метром завтовшки".

Депутат наголосив, що відповідний проект під назвою "Проект консервації та сучасної музеєфікації залишків фундаментів, проект благоустрою території та будівництва музею над рештками Десятинної церкви" вже проходить процедуру державної експертизи Мінрегіонбуду.

"Насправді ж йдеться про створення "фундаменту" для нового будівництва, - зазначив Бригинець. - Що це буде за споруда, можна зрозуміти із завдання, яке замовники отримали від Мінкультури, який пропонує створити там місце з можливістю проводити богослужіння".

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

На засіданні консультативної ради при Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА обговорювалася необхідність звернутися до замовника і проектувальника з вимогою надати матеріали для визначення відповідності реставраційного завдання та назви.

Спілка археологів України вже написала відповідне звернення.

Як відомо, в листопаді 2011 року голова КМДА Олександр Попов пообіцяв, що міська влада забезпечить збереження фундаменту Десятинної церкви у його первісному вигляді.

У грудні було проведено роботи з тимчасової консервації залишків фундаменту Десятинної церкви, які для вивчення археологи розкопали. Залишки унікальної археологічної знахідки з метою їх подальшого збереження було засипано піском та спеціальним ґрунтом.

 

На початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 990-их роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

Більше про Десятинну церкву читайте на "Історичній Правді".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.