В Києві прочитають лекції про історію моди

Вперше в Києві одеський історик моди Наталія Рєзанова прочитає дві лекції з циклу "Минуле і моди".

Про це повідомляють організатори заходу.

Час і місце:

18 жовтня (четвер) о 18:30 - "Тілесний код жінки модерну".

 

21 жовтня (неділя) о 16:00 - "Гротеск і гумор в моді".

Арт-галерея "Мінус 4" (вул. Артема, 37-41, 2-й поверх).

Наталія Рєзанова - історик моди з Одеси, автор книг про "історію костюмів, речей та звичаїв, розказану серйозно і не дуже".

На своїх лекціях намагається створити ефект присутності за допомогою концептуально продуманого підбору сотень слайдів, композицій із фрагментів рідкісних фільмів німої епохи, автентичних раритетів із журналів мод, музичних та літературних образів.

У програмі заходів:

- В якості наочної ілюстрації епохи "модерн" - демонстрація експонатів з приватної колекції киянки Марини Іванової
- Презентація шести книг про історію моди Наталії Рєзанової.

Вхід платний.

 

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.