У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ПОСТАВИЛИ БРОНЗОВОГО КУЧМУ. Фото

У Дніпропетровську в суботу відкрили площу 80-річчя Дніпропетровської області, її центром стала композиція з 15 бронзових барельєфів особистостей, які, на думку творців, прославили регіон.

Серед них – барельєфи генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького, колишнього Президента України Леоніда Кучми, повідомляє Радіо Свобода.

Всі фото: radiosvoboda.org

Також у барельєфах закарбували кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка, геолога і археолога Олександра Поля, історика Дмитра Яворницького, голову двох скликань Державної думи Російської імперії Михайла Родзянка, головного конструктора бюро "Південне" Михайла Янгеля, письменника Олеся Гончара, командуючого повітряно-десантними військами СРСР Василя Маргелова та інших.

 Брежнєв і Щербицький

На придбання композиції міський бюджет витратив 1,8 млн гривень.

​​Націонал-демократичні сили висловили обурення змістом композиції.

 Кучма

Як відомо, в січні цього року у Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва. При цьому Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору.

Маргелов і Гончар

Про особливості історичної пам'яті в регіоні читайте на ІП лекцію історика Андрія Портнова "Дніпропетровськ: як оповісти історію міста без історії"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.