Україна увійшла до топ-10 фотоконкурсу пам'яток у Вікіпедії

Україна увійшла до ТОП-10 за кількістю завантажених фото пам’яток культурної спадщини у конкурсі "Вікі любить пам’ятки".

Про це повідомляє прес-служба громадської організації "Вікімедіа України".

6 вересня на Вікісховище була завантажена 1000-на фотографія української пам’ятки. На ній зображено місток у парку садиби фон Мекк, що у смт Браїлів (Вінницька область).

В цьому парку тричі зупинявся Петро Ілліч Чайковський, щоправда, за відсутності хазяйки маєтку – допомагаючи композиторові, меценатка жодного разу не наважилась на особисту зустріч.

А напередодні ввечері, 5 вересня, згідно даних статистичного сервера, Україна увійшла до першої десятки країн за кількістю завантажених фотографій на конкурсі "Вікі любить пам’ятки", обійшовши нідерландців – ініціаторів конкурсу.

Вдало проходить конкурс і у наших сусідів-слов’ян. Так, Польща вийшла на друге місце (на цей час у них 3638 фотографій), поступаючись лише Іспанії, а Росія також завантажила свою 1000-у фотографію, і посідає наразі 9-е місце.

Активні учасники конкурсу представляють різні куточки України – від Карпатських гір до берегів Чорного моря, завдяки чому колекція світлин українських пам’яток кожного дня стає все більш різноманітною, захоплюючою і повнішою.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися на Вікісховищі – одному із сестринських проектів Вікіпедії, вказавши діючу електронну скриьку. По тому знайти пам’ятки в своєму районі, сфотографувати їх і завантажити власні фотографії цих пам'яток до Вікісховища з 1 по 30 вересня.

Можна також завантажувати протягом вказаного періоду власні фотографії, які зроблені раніше і досі не були ніде опубліковані. Автори найкращих фотографій, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам'яток будуть нагороджені цінними призами, а 10 фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців.

Автор фотографії, яка буде визнана міжнародним журі найкращою, отримає у винагороду можливість поїхати на фото-тур до Гонконгу під час щорічної зустрічі редакторів Вікіпедії "Вікіманія" у серпні 2013 року.

Планується проведення виставки кращих світлин пам’яток культурної спадщини України, яка відбудеться у листопаді 2012 року у Києві.

Детальніша інформація та новини публікуються на офіційному сайті конкурсу – wlm.org.ua.

Як відомо, міжнародний фотоконкурс "Вікі любить пам’ятки 2012" триватиме до 30 вересня. Мета цього конкурсу – зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити ці світлини у Вікіпедії – вільній енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.