Спецпроект

В Макіївці можна побачити спадок Джарти за дві гривні. ФОТО

У Макіївському міському художньо-краєзнавчому музеї відкрився експозиційний зал, присвячений пам'яті покійного екс-мера міста Макіївки і екс-прем'єра Автономної республіки Крим Василя Джарти.

Про це повідомляє сайт 0623.com.ua. 

Експозиція серед іншого включає в себе особисті фотографії  - в тому числі дитячі світлини. Їх, як і більшість експонатів, в музей віддала родина Василя Джарти.

В експозиції представлені дитячі світлини Джарти

Також тут можна побачити стенди, присвячені депутатській діяльності, роботі в міністерстві охорони навколишнього середовища і  кримському періоду життя Джарти. Окремий експонат - робочий стіл Джарти. Поруч панно, виконане з бурштину, з кабінету "донецького" керівника Криму.

Робочий стіл Джарти
Стенди експозиції меморіального залу

Є тут нагороди, особисті речі, іменні подарунки: музична шкатулка і авторське видання.

Усі охочі мають можливість побачити все це на власні очі і подивитися фільм про Джарти, залишити свій коментар у журналі відвідувачів. Квиток на відвідування залу Джарти коштує 2 гривні.

Голова Ради міністрів Автономної республіки Крим Василь Джарти помер в ніч на 17 серпня в 2011 році після важкої хвороби.

Джарти в 1998-2002 роках обіймав посаду заступника голови Гірницької райради в Макіївці, заступника з питань діяльності виконавчих органів ради, виконуючого обов'язки Макіївського міського голови, мера Макіївки.

Більше про Джарти і його політичний шлях читайте на "Українській Правді"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.