Міністерство культури: використання металошукачів упорядкують

Мінкульт вже підготував проект нормативного документу, яким має бути впорядковано використання населенням детекторів металу. Таким чином влада розраховує боротися з "чорними археологами".

Про це розповів міністр культури Михайло Кулиняк.

Чиновник не деталізував плановані заходи, але запевнив, що документ розроблявся спільно з Інститутом археології Національної академії наук та іншими відомствами.

Разом із розробкою проекту про обмеження використання металошукачів першочерговим завданням Кулиняк назвав підготовку експертів для митної служби "з метою недопущення порушень законодавства у сфері ввезення та вивезення культурних цінностей". 

Як відомо, у листопаді 2011 року нардеп Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність за використання металодетекторів за відсутності дозволу - штраф 17 тисяч грн із конфіскацією приладу або до 5 років тюрми. У лютому проект було знято з розгляду.

Читайте також:

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних 

Місця боїв СС "Галичина" копані-перекопані. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.