Міністерство культури: використання металошукачів упорядкують

Мінкульт вже підготував проект нормативного документу, яким має бути впорядковано використання населенням детекторів металу. Таким чином влада розраховує боротися з "чорними археологами".

Про це розповів міністр культури Михайло Кулиняк.

Чиновник не деталізував плановані заходи, але запевнив, що документ розроблявся спільно з Інститутом археології Національної академії наук та іншими відомствами.

Разом із розробкою проекту про обмеження використання металошукачів першочерговим завданням Кулиняк назвав підготовку експертів для митної служби "з метою недопущення порушень законодавства у сфері ввезення та вивезення культурних цінностей". 

Як відомо, у листопаді 2011 року нардеп Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність за використання металодетекторів за відсутності дозволу - штраф 17 тисяч грн із конфіскацією приладу або до 5 років тюрми. У лютому проект було знято з розгляду.

Читайте також:

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних 

Місця боїв СС "Галичина" копані-перекопані. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.