"Вікіпедія" проводить конкурс з фотографування історичних місць

З 1 до 30 вересня триватиме міжнародний фотоконкурс "Вікі любить пам'ятки 2012".

Про це повідомив координатор конкурсу "Вікі любить пам’ятки" в Україні, член правління ГО "Вікімедіа Україна" Андрій Бондаренко.

Тисячі людей у більш ніж 30 країнах зможуть завантажити фотографії історичних місць, пам’яток історії і культурної спадщини, щоб зробити їх доступними під вільною ліцензією у Вікісховищі – базі даних зображень онлайн-енциклопедії "Вікіпедія".

Організаторами конкурсу є регіональні відділення Фонду "Вікімедіа" в різних країнах світу,

Мета цього конкурсу – зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити ці світлини для використання у статтях інтернет-енциклопедії Вікіпедія.

У 2011 році в конкурсі "Вікі любить пам'ятки" взяли участь понад 5000 фотографів із 18 країн Європи, вони завантажили понад 168 000 фотографій.

Цього року конкурс буде відбуватися майже у двічі більшому числі країн. Тому оганізоатори очікують, що фото завантажать понад 10 000 добровольців.

Україна бере участь у конкурсі "Вікі любить пам'ятки" вперше.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" підготувала перелік із 30 000 пам’яток культурної спадщини України. Серед них як всесвітньовідомі – Софія Київська, Києво-Печерська Лавра тощо, так і маловідомі, але не менш привабливі – дерев'яні церкви, палаци й садиби, помешкання видатних діячів минулого, меморіали. Найбільші списки таких пам’яток вдалося зібрати у Києві, Львові та Одесі.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися на Вікісховищі – одному зі сестринських проектів Вікіпедії, вказавши чинну електронну адресу. Завантажити власні світлини пам’яток у своєму місті, селищі, селі або районі до Вікісховища можна з 1 до 30 вересня. Завантажувати можна свіжі фотографії, зроблені протягом цього періоду, а також зроблені раніше, але досі ніде не опубліковані.

Автори найкращих фотографій, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, будуть визначатися в середині жовтня.

У кінці жовтня міжнародне журі розгляне фотографії, які перемогли в національних конкурсах.

У листопаді 2012 року планується фотовиставка робіт і нагородження переможців конкурсу у приміщенні освітньої корпорації "Майстер-Клас".

Найкращі 10 світлин у світовому масштабі і переможець будуть оголошені на початку грудня. Головний приз – фото-тур у Гонконг для участі в "Вікіманії 2013" – щорічному зібранні редакторів "Вікіпедії", фотографів і співробітників.

Із додатковою інформацію про конурс і премії можна ознайомитися на сайті фотоконкурсу та його українському аналогові.

Оскільки фотографії надаються авторами під вільною ліцензією, вони не залишаться на полиці або на виставках для платного доступу. Вони будуть доступні для популярної онлайн-енциклопедії "Вікіпедія" і багато з фотографій будуть використані в її статтях.

Будь-хто в світі зможе використати ці фотографії багаторазово для будь-яких цілей.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.