Спецпроект

Наші музеї не відповідають вимогам сучасності – Кулиняк

В Мінкульті вирішили позбавитися "пострадянської інерції" в музейній справі. Для цього розробляють комплекс заходів, спрямованих на модернізацію музейної системи України.

Про це повідомив міністр культури Михайло Кулиняк в "Урядовому кур’єрі".

"Державні та комунальні музейні заклади, а також процеси, які забезпечують їхню роботу (реставрація, підготовка кадрів, нормативно-методичний супровід), багато в чому продовжують рухатися за пострадянською інерцією, - пише міністр. - Водночас ситуація навколо музеїв кардинально змінилася".

За словами Кулиняка, середовище, в якому діють музеї, стало конкурентним. З’явилися нові гравці, що змагаються за увагу публіки. Виникли суспільні відносини, яких раніше не було. Змінилася роль держави, яка не претендує на тотальний контроль за всіма аспектами музейної роботи. Змінилися можливості держави, виникла потреба залучати позабюджетні ресурси.

"Наше завдання сьогодні — створити умови для розвитку музейної галузі відповідно до викликів сучасності та тенденцій розвитку музейної роботи у майбутньому, - стверджує міністр. - Музеї повинні залишатися актуальними, впливовими у світі, який постійно змінюється".

Першими кроками у цьому напрямку, а саме переведенням у підпорядкування Мінкульту низки заповідників півроку тому, Кулиняк задоволений.

За словами міністра, на базі Українського центру культурних досліджень розпочалося створення Національного центру музейної справи, який здійснюватиме постійний нормативний та науково-методичний супровід музейної роботи.

Відповідно до пропозицій музейних фахівців, Мінкульт розпочав розробку Державної цільової програми розвитку музейної справи на період до 2018 року. В цьому документі будуть закладені головні кроки, спрямовані на модернізацію музейної системи.

Серед ключових аспектів, на які спрямовуватимуться зусилля, зокрема передбачено перехід до нормативної бази прямої дії. Йдеться про те, щоб прийняті закони могли ефективно працювати одразу після вступу в силу, без ухвалення додаткових підзаконних актів.

"Не менш нагальне завдання — розблокування недержавних джерел розвитку музейної справи, - зазначив Кулиняк. - Держава має забезпечити стимули для громадських та комерційних інституцій, щоб залучити їхні ресурси для підтримки музеїв. Потрібно створити стимули і для самих музеїв, щоб вони активніше працювали над залученням позабюджетних ресурсів".

Окремим рядком буде передбачено державну підтримку музейних проектів на конкурсних засадах шляхом надання грантів, пообіцяв міністр культури.

Як відомо, днями завершився перший етап конкурсу фонду Ахметова "Динамічний музей", спрямованого на модернізацію вітчизняних музеїв.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.