РОСІЯ ПІДМІНИЛА ТІЛА ЖЕРТВ ТРАГЕДІЇ ПІД СМОЛЕНСЬКОМ?

Польська прокуратура сьогодні офіційно підтвердила заміну тіл жертв Смоленської авіакатастрофи, яку вдалося виявити завдяки проведенню ексгумації двох загиблих в цій трагедії жінок.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-секретаря головної військової прокуратури Польщі Збігнєва Жепу.

Одна з ексгумованих - легенда польського незалежного профспілкового руху "Солідарність", українка Анна Валентинович.

Жепа відзначив, що польські слідчі вирішили провести додаткове дослідження після того, як виявили невідповідність у надісланих російською стороною документах.

"Військові прокурори аналізують, яким чином сталася заміна тіл жертв смоленської катастрофи", - сказав Жепа.

За словами прокурора, проведені генетичні дослідження однозначно підтверджують, що тіла були замінені. Він також зауважив, що слідчі мають сумніви стосовно правильності поховання 4 з 96 жертв аварії польського урядового літака, котрий розбився 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом, зауваживши, що у випадку тих людей також буде проведена ексгумація.

Представники найбільшої опозиційної польської партії "Право і справедливість" (PiS) назвали цю справу "величезним скандалом" та заявили про намір добиватися пояснень від влади Польщі.

Польська Gazeta Wyborcza нагадує, що польські слідчі раніше вже проводили ексгумацію трьох жертв Смоленської катастрофи, підозрюючи, що у домовинах можуть бути тіла інших людей. "Однак, виявилося, що то був лише безлад в документах (які надали росіяни)", відзначає видання.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Під час невдалого заходу на посадку і спробі вийти на друге коло в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев, перевернувся і згорів.

На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

У квітні 2011 року брат Лєха Качинського Ярослав заявив, що Смоленська авіакатастрофа нагадує вбивство.

У липні польська урядова комісія представила свій остаточний звіт. причин катастрофи. Експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катасфи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

У травні 2012 року слідча комісія польського парламенту припустила, що причиною загибелі президентського Ту-154 могли бути вибухи на борту літака.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.