На Хмельниччині встановили пам'ятник воїнам Армії УНР. ФОТО

23 вересня у селі Холодець Волочиського району Хмельницької області відбулось урочисте відкриття пам’ятника на братській могилі воїнів Армії УНР.

Про це ІП повідомила благодійна ініціатива "Героїка".

Сімнадцять козаків та старшин 10-го полку сірожупанників потрапили у полон до більшовиків після бою під селом Купіль, який відбувся 1 червня 1919 року. Того ж дня полонені були розстріляні червоноармійцями на березі ставка у селі Холодець.

Згодом вояків поховали селяни на місцевому цвинтарі. В часи панування радянської влади могила вціліла, адже з хреста була знята табличка з написом, який зробили самі воїни Армії УНР.

Навесні 2012 р. поховання віднайшли дослідники благодійної ініціативи "Героїка". Протягом року активісти вивчали архівні документи, опитували старожилів, залучали доброчинців та небайдужих, аби спорудити на могилі бійців військовий пам’ятник.

 Фото: ініціатива "Героїка"

Будівництво пам’ятника тривало близько двох тижнів, до якого, в різний спосіб, долучилось декілька сотень осіб практично з усіх областей України. Будівельними роботами керував майстер "Героїки" Олег Собченко. До відновлення військової могили доклались і місцеві селяни, і небайдужі з сусідніх сіл.

Пам’ятник освятили представники духовенства Української Автокефальної Православної Церкви. Під час виконання державного гімну почесна варта віддала сальву над могилою полеглих.

 

Завершенням меморіальних заходів став перегляд фільму "Українська революція". Стрічка режисера Івана Канівця зібрала повну залу сільського клубу.

Представники "Героїки" вирішили не змінювати напис на меморіальній таблиці і відновили текст, який залишили самі сірожупанники у 1919 році: 

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.