НІМЕЧЧИНА ВІДМОВИЛАСЯ ПЛАТИТИ ГРЕЦІЇ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство зовнішніх справ Німеччини заявило, що німецький уряд вирішив - питання відшкодувань не обговорюється. Греція залишиться без виплат.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча" з посиланням на агенцію "Франс пресс".

"Для нас дискусія на цю тему завершена, - додав речник МЗС. - Я не знаю про проведення між Берліном та Афінами будь-яких переговорів із цього приводу".

Минулого тижня міністерство фінансів Греції оголосило про створення робочої групи, яка займеться пошуком архівних документів, котрі обґрунтують вимоги фінансової компенсації від Німеччини за знищення під час Другої світової війни.

Раніше грецьке МЗС заявляло, що ніколи не відмовлялося від німецьких репарацій. Проте претензії до Берліну будуть висунуті "у свій час і після солідної підготовки".

Як відомо, у вересні цього року заступник міністра фінансів Греції повідомив, що грецький Мінфін має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

У 2010-му німецьке МЗС наголошувало, що Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів за договором 1960 року - на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці часів Третього Рейху.

Крім цього, німецька влада звертає увагу на надану в рамках програми інтеграції Греції до ЄС допомогу, яка оцінюється у 16 млрд євро.

В лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.