Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію

Радник президента Ганна Герман обіцяє після виборів зареєструвати у Верховній Раді законопроект про заборону комуністичної ідеології.

Про це вона заявила в п’ятницю в ефірі "Шустер Live", повідомляє УНІАН.

Перед її виступом в студії була суперечка між членом фракції КПУ Євгеном Царьковим та представниками опозиційних сил.

Царьков сказав опозиціонерам, що свого часу "мало НКВДисти розстрілювали бандерівців". Це обурило не тільки представників опозиції, а й Герман.

"Коли я сьогодні почула, що ми вас мало стріляли, я подумала, що якщо я потраплю в наступний парламент перший законопроект, який я внесу, буде законопроект про заборону комуністичної ідеології", - сказала Герман.

"Коли ти слухаєш, що ми вас мало стріляли, ти починаєш усвідомлювати, наскільки все легко повернути і тобі стає страшно", - додала вона.

Пізніше на своїй сторінці у Facebook депутат від фракції "НУ-НС" Ірина Геращенко, яка також брала участь в програмі, написала, що журналістка Тетяна Чорновіл дала ляпас Царькову за подібне висловлювання.

"Войовнича Таня Чорновіл в перерві програми Савіка Шустера дала ляпаса коммі Царькову. За його зневагу до нашої історії і фразу "мало НКВД вас, бандерівців, стріляло", - написала Геращенко.

Нагадаємо, в лютому 2011 року у Верховній Раді вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Як відомо, Європарламент ухвалив відзначати Європейський день пам’яті жертв нацизму і сталінізму (23 серпня).

У Декларації Європарламенту від 2 квітня 2009 року "Європейська свідомість і тоталітаризм" вказується, що відзначення цієї дати має на меті "збереження пам'яті про жертв масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру та стабільності на … континенті".

У 2008 році низка відомих політиків, а також істориків і колишніх політв’язнів підписали "Празьку декларацію про європейське сумління та комунізм", а у 2010 році – "Декларацію про злочини комунізму".

У цих документах відзначається необхідність рішучого та безкомпромісного засудження комунізму та злочинних дій комуністичних режимів.

У 2011 році Чехія, Польща та Угорщина створили "Платформу європейської пам’яті та сумління" – міжнародний проект з дослідження злочинів тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою можливого суду над комунізмом.

У 2009-му році тодішній президент Польщі Лех Качинський підписав закон, що передбачає кримінальну відповідальність за володіння або придбання комуністичної символіки.

Карна відповідальність за використання символів комунізму запроваджена також у Литві, де цей режим прирівняли до нацизму.

Парламент Молдови схвалив заборону використання комуністичної символіки у політичних цілях.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.