Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію

Радник президента Ганна Герман обіцяє після виборів зареєструвати у Верховній Раді законопроект про заборону комуністичної ідеології.

Про це вона заявила в п’ятницю в ефірі "Шустер Live", повідомляє УНІАН.

Перед її виступом в студії була суперечка між членом фракції КПУ Євгеном Царьковим та представниками опозиційних сил.

Царьков сказав опозиціонерам, що свого часу "мало НКВДисти розстрілювали бандерівців". Це обурило не тільки представників опозиції, а й Герман.

"Коли я сьогодні почула, що ми вас мало стріляли, я подумала, що якщо я потраплю в наступний парламент перший законопроект, який я внесу, буде законопроект про заборону комуністичної ідеології", - сказала Герман.

"Коли ти слухаєш, що ми вас мало стріляли, ти починаєш усвідомлювати, наскільки все легко повернути і тобі стає страшно", - додала вона.

Пізніше на своїй сторінці у Facebook депутат від фракції "НУ-НС" Ірина Геращенко, яка також брала участь в програмі, написала, що журналістка Тетяна Чорновіл дала ляпас Царькову за подібне висловлювання.

"Войовнича Таня Чорновіл в перерві програми Савіка Шустера дала ляпаса коммі Царькову. За його зневагу до нашої історії і фразу "мало НКВД вас, бандерівців, стріляло", - написала Геращенко.

Нагадаємо, в лютому 2011 року у Верховній Раді вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Як відомо, Європарламент ухвалив відзначати Європейський день пам’яті жертв нацизму і сталінізму (23 серпня).

У Декларації Європарламенту від 2 квітня 2009 року "Європейська свідомість і тоталітаризм" вказується, що відзначення цієї дати має на меті "збереження пам'яті про жертв масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру та стабільності на … континенті".

У 2008 році низка відомих політиків, а також істориків і колишніх політв’язнів підписали "Празьку декларацію про європейське сумління та комунізм", а у 2010 році – "Декларацію про злочини комунізму".

У цих документах відзначається необхідність рішучого та безкомпромісного засудження комунізму та злочинних дій комуністичних режимів.

У 2011 році Чехія, Польща та Угорщина створили "Платформу європейської пам’яті та сумління" – міжнародний проект з дослідження злочинів тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою можливого суду над комунізмом.

У 2009-му році тодішній президент Польщі Лех Качинський підписав закон, що передбачає кримінальну відповідальність за володіння або придбання комуністичної символіки.

Карна відповідальність за використання символів комунізму запроваджена також у Литві, де цей режим прирівняли до нацизму.

Парламент Молдови схвалив заборону використання комуністичної символіки у політичних цілях.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.