Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію

Радник президента Ганна Герман обіцяє після виборів зареєструвати у Верховній Раді законопроект про заборону комуністичної ідеології.

Про це вона заявила в п’ятницю в ефірі "Шустер Live", повідомляє УНІАН.

Перед її виступом в студії була суперечка між членом фракції КПУ Євгеном Царьковим та представниками опозиційних сил.

Царьков сказав опозиціонерам, що свого часу "мало НКВДисти розстрілювали бандерівців". Це обурило не тільки представників опозиції, а й Герман.

"Коли я сьогодні почула, що ми вас мало стріляли, я подумала, що якщо я потраплю в наступний парламент перший законопроект, який я внесу, буде законопроект про заборону комуністичної ідеології", - сказала Герман.

"Коли ти слухаєш, що ми вас мало стріляли, ти починаєш усвідомлювати, наскільки все легко повернути і тобі стає страшно", - додала вона.

Пізніше на своїй сторінці у Facebook депутат від фракції "НУ-НС" Ірина Геращенко, яка також брала участь в програмі, написала, що журналістка Тетяна Чорновіл дала ляпас Царькову за подібне висловлювання.

"Войовнича Таня Чорновіл в перерві програми Савіка Шустера дала ляпаса коммі Царькову. За його зневагу до нашої історії і фразу "мало НКВД вас, бандерівців, стріляло", - написала Геращенко.

Нагадаємо, в лютому 2011 року у Верховній Раді вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Як відомо, Європарламент ухвалив відзначати Європейський день пам’яті жертв нацизму і сталінізму (23 серпня).

У Декларації Європарламенту від 2 квітня 2009 року "Європейська свідомість і тоталітаризм" вказується, що відзначення цієї дати має на меті "збереження пам'яті про жертв масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру та стабільності на … континенті".

У 2008 році низка відомих політиків, а також істориків і колишніх політв’язнів підписали "Празьку декларацію про європейське сумління та комунізм", а у 2010 році – "Декларацію про злочини комунізму".

У цих документах відзначається необхідність рішучого та безкомпромісного засудження комунізму та злочинних дій комуністичних режимів.

У 2011 році Чехія, Польща та Угорщина створили "Платформу європейської пам’яті та сумління" – міжнародний проект з дослідження злочинів тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою можливого суду над комунізмом.

У 2009-му році тодішній президент Польщі Лех Качинський підписав закон, що передбачає кримінальну відповідальність за володіння або придбання комуністичної символіки.

Карна відповідальність за використання символів комунізму запроваджена також у Литві, де цей режим прирівняли до нацизму.

Парламент Молдови схвалив заборону використання комуністичної символіки у політичних цілях.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.