Число статей в українській Вікіпедії перевищило 400 000

Сьогодні число статей в українській Вікіпедії перевалило за 400 тисяч. Це вчетверо більше, ніж було у Великій радянській енциклопедії, і майже вдесятеро перевищує кількість статей в Українській радянській енциклопедії — найбільшій друкованій енциклопедії українською мовою.

Про це ІП повідомив виконавчий директор громадської організації "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич.

За числом статей українська енциклопедія перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.
 
Проміжок між 300-тисячною і 400-тисячною статтями був подоланий за один рік, два місяці і 13 днів.
 
400-тисячною стала стаття про японське місто Міяма, створена в 4:43 за київським часом (10:43 за японським). Статтю написав користувач, який у Вікіпедії користується ніком Alex K та підписується в обговореннях ієрогліфом 虎.
 
На прохання дати інформацю про себе Alex K повідомив, що родом з Києва, українець. Пращури — кубанці, чигирнці, чернігівці, полтавчани, кияни. Живе в Японії, викладає, пише зі східноазійської тематики. Цей рік створював статті про адміністративні одиниці Японії.

 Графік зростання кількості статей в українській Вікі

Користувач поскаржився, що адміністратори української Вікіпедії створені ним статті про північнояпонські адміністративні одиниці Сібеторо й Сікотан [на Сахаліні, японський уряд не визнає російського суверенітету над ними - ІП] перейменували на російські поселення і продовжив: "…незважаючи на ці неподобства, пишу далі, щоби українська не перетворилася на маньчжурську" (належить до мов, що вимирають).

Як відомо, напередодні Інститут історії України НАН України надав дозвіл на вільне використання у статтях Вікіпедії 7783 повних текстів статей Енциклопедії історії України (ЕІУ). Незабаром для вільного доступу будуть доступні всі матеріали сайту Інституту історії України.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Назва утворена від англійських слів wiki і encyclopedia. Слово wiki позначає технологію, що лежить в основі функціонування сайту, і запозичено з гавайської мови, в якому має значення "швидко".

 12-томне видання Української Радянської енциклопедії. В українській Вікіпедії - вдесятеро більше статей

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Сайт Вікіпедії є п’ятим за відвідуваністю у світі - його відвідують 400 мільйонів осіб на місяць.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська Вікіпедія вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.