Спецпроект

Мумія "Алтайська принцеса" отримала прописку

Мумія "Алтайської принцеси" - унікальний експонат, знайдений археологами 19 років тому - доставлять в музей Горно-Алтайська.

Про це пишуть Аргументы и факты.

 

Мумію доставлять з Новосибірська на гелікоптері, після чого її зустрінуть в аеропорту Горно-Алтайська. Зберігатися "Алтайська принцеса" буде в національному музеї республіки Алтай, де нещодавно була закінчена глобальна реконструкція, сумарна вартість якої склала близько 750 мільйонів рублів.

Реконструкція музею проводилася, в першу чергу, для того, щоб забезпечити всі необхідні умови для зберігання мумії стародавньої жінки.

Урочисте відкриття музею, головним експонатом якого стане мумія "принцеси Укок", відбудеться 26 вересня.

Мумія жінки була виявлена ​​експедицією новосибірського археолога Наталії Полосьмак в 1993 році в кургані скіфського часу на Алтайському плато Укок біля кордону з Монголією. Гірські жителі вважають знахідку археологів своєю прародителькою й називають її "Алтайська принцеса".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.