У Дніпропетровську поставлять поруч Яворницького, Брежнєва й Кучму

15 барельєфів відомих особистостей регіону та 27 пам'ятних дошок прикрашатимуть нову площу ім. 80-річчя Дніпропетровської області - від Івана Сірка до Олеся Гончара і Леоніда Кучми.

Про це повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської міськради з посиланням на архітектора проекту Дмитра Волика.

“В рамках реконструкції нової площі Союз художників України у Дніпропетровській області запропонував розмістити там портрети відомих та знакових особистостей, які мешкали або працювали у регіоні та інформацію про ключові події з життя Дніпропетровщини", - зазначив Волик.

За словами архітектора, було прийнято рішення розташувати на площі поліптих у складі 42 бронзових скульптурних зображень, з них 15 скульптурних портретів (барельєфів) та 27 пам'ятних дошок з інформацією про видатних особистей та історію рідного краю”.

На площі  ім. 80-річчя Дніпропетровської області буде улаштовано систему із восьми бетонних стел (шириною 2 метри, висотою 3,2 метрів ), на яких з однієї сторони парами розміщуватимуться бронзові скульптури, а з іншої — текстова інформація про ключові та цікаві події з життя міста і області.

Головна ідея композиції, яка розміщуватиметься на новій площі — показати історію Дніпропетровської області.

“З 1 вересня планується розпочати улаштування стел, барельєфів, пам'ятних дошок, - повідомила начальник управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради Галина Сіверська. - Усі роботи будуть завершені протягом тижня".

Роботи поліптиху виконуються коштом міського бюджету, на ці цілі виділено 1 мільйон 751 тисяча гривень. В цю суму входить робота художників, бронза, з якої виготовлені скульптури, їхнє лиття, установка.

Фото: dniprorada.gov.ua

На створенням 15 барельєфів працювали дев'ять відомих художників з Дніпропетровська та інших міст України.

Бронзові скульптури — це барельєфи Михайла Янгеля, Івана Сірка, Дмитра Яворницького, Олександра Поля,  Миколи Родзянка, Івана Синельникова, Андрія Фабра, Олександра Макарова, Олеся Гончара, Василя Маргелова, Олексія Семиволоса, Дмитра Глинка, Володимира Щербицького, Леоніда Брежнева та Леоніда Кучми.

Поліптих (згрецької πολύς - складене з багатьох частин) —  композиція з кількох витворів мистецтва, що пов’язана єдиним задумом, кольоровим та композиційним строєм.

Читайте також: "Дніпропетровськ. Як розповісти історію міста без історії"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.