На спільному кладовищі перепоховали бійців СС "Галичина". ФОТО

Останки тринадцятьох воїнів дивізії військ СС "Галичина" перепоховали на меморіальному кладовищі коло села Червоне. Це кладовище є спільним для всіх солдатів, які загинули в боях під Бродами в 1944-му - червоноармійців, вермахту і дивізійників.

Про це повідомляє прес-служба комунального підприємства Львівської облради "Доля".

Сьогодні біля села Червоного Золочівського району Львівщини відбулося урочисте перепоховання останків 13-ох воїнів-дивізійників на Військовому меморіальному цвинтарі вояків, які полягли у битві під Бродами 1944-го.

Останки полеглих у "Бродівському котлі" в липні 1944-го були віднайдені пошуковцями комунального підприємства "Доля" упродовж пошукових експедицій 2011-2012 років у селі Бужок та біля сіл Кругів і Колтів Золочівського району.

Фото: КП "Доля"

Як розповів директор КП "Доля" Святослав Шеремета, в одного із полеглих пошуковці знайшли перстень із вирізьбленим тризубом.

"Такий факт налаштовує на роздуми про те, з чим у серці йшли у бій воїни дивізії "Галичина", - додав пан Святослав. - Перстень буде передано для експозиції Музею національно-визвольних змагань у Львові".

У декількох розкопах пошуковці віднайшли на останках жетони-"несмертельники". Однак, як зазначив Святослав Шеремета, ідентифікувати особистість воїнів наразі неможливо, оскільки німецька сторона ще не надала відповіді на запити про Українську дивізію "Галичина".

 

Церемонія перепоховання розпочалася заупокійною панахидою, яку відслужили місцеві священики, в присутності представників Львівської обласної та Золочівської районної рад та громадських організацій області.

 

Під виконання гімну "Ще не вмерла Україна" та звуки сальви реконструкторів труни з останками захоронили на Військовому меморіальному цвинтарі, що біля села Червоне.

Нагадаємо, влітку 2011 року на цьому спільному для всіх учасників Другої світової військовому кладовищі відбулося перепоховання останків загиблих вояків німецького Вермахту, радянської Червоної Армії та української дивізії "Галичина".

 

Останній бій Бродівського котла відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) та Ясенівці.

Інші матеріали про "Галичину" читайте в темі "Дивізія "Галичина".

Дивіться також: "В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв СС "Галичина". ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.