У Київ приїде русинський історик Павло Маґочій

21 вересня о 17.00 у Будинку вчених НАНУ відбудеться зустріч із канадсько-американським науковцем, очільником кафедри українознавчих студій у Торонтському університеті, професором Павлом-Робертом Маґочієм.

Про це повідомляє видавництво "Критика".

Під час зустрічі проф. Маґочій представить українське видання своєї науково-популярної книжки "Ілюстрована історія України", яка нещодавно вийшла у видавництві "Критика".

За повідомленням видавницства, "Ілюстрована історія України" – це популярний, проте зіпертий на міцному академічному ґрунті синтез, що має на меті не тільки дати широкій аудиторії стислий, захопливий, динамічно викладений огляд історії України від античности аж до "постпомаранчевого" сьогодення, але й дослівно зобразити цю історію за допомоги детальних мап і численних ілюстрацій.  

Перед читачем постане вельми цілісний образ навдивовижу розмаїтої та багатокультурної цивілізації.

На відміну від більшости дослідників, автор дивиться на свій предмет під територіальним і мультикультурним, а не етно-національним кутом зору, і його увагу привертають, нарівні з українцями, всі народи, що колись жили на теренах нашої країни в її чинних кордонах.

Оскільки українську землю населяють різні народи, їхні історії та культурні здобутки складають український історичний процес, і події, пов’язані з кримськими татарами чи поляками, росіянами чи ромами, греками чи євреями, є частиною української історії, якщо вони відбувалися в межах сучасної України.

Зустріч відбудеться у Зеленій залі Будинку вчених НАН України (вул. Володимирська, 45–А).

Павло Роберт Маґочій - канадський історик, професор історії та політології Торонтського університету, президент Світового конгресу русинів та автор книг з історії русинів.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.