НА ПОШТОВУ ПЛОЩУ НЕ ПУСКАЮТЬ АРХЕОЛОГІВ. Фото

Київських археологів не пускають на територію Поштової площі, яка розкопується внаслідок реконструкції.

Про це повідомляє "Сегодня".

Будівельники, що працюють на площі, розповідають, що на глибині 18-20 метрів знаходять старовинні фундаменти і дошки, і припускають, що під час будівництва тунелів під площею знахідок буде більше.

 

"Площа знаходиться на території заповідника "Стародавній Київ", і за законом будь-яке будівництво в таких місцях передбачає обстеження археологів, - зазначив директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак. - Але наразі влада тільки твердо обіцяює, що нас туди запустять".

За словами Сагайдака, при будівництві фаст-фуду на Поштовій площі кілька років тому археологи провели розкопки і знайшли багато цікавих речей.

 Річковий вокзал і розрита площа

"Там, де зараз будують, нічого не досліджувався, - сказав Сагайдак. - Я припускаю, що там можуть бути залишки старих причалів, інфраструктури гавані, мостів X століття, оскільки це найстаріша берегова лінія".

Влада обіцяє все виправити. "Сьогодні ми склали акт, щоб протягом 3 днів забезпечити проведення робіт археологами", - заявив голова ГУ охорони культурної спадщини КМДА Яків Дігтяр.

Фото: Сегодня.ua

Нагадаємо, Поштову площу в Києві закрили на реконструкцію до травня наступного року. У проекті реконструкції передбачено, що на Поштовій буде дорожня розв'язка з підземними переходами і паркінгом.

Закінчити роботи на площі планують до Дня Києва 2013 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.