АРХІВ ОУН(б) ВИКЛАЛИ В ІНТЕРНЕТ

З'явився ще один історичний інтернет-ресурс - сайт Архіву ОУН в Українській інформаційній службі (УІС) в Лондоні. Сайт зроблено сімома європейськими мовами, відвідувачі можуть ознайомитись з документами УПА, ОУН, здійснити віртуальну мандрівку лондонським музеєм Бандери тощо.

Про це "Історичній Правді" повідомили представники УІС.

Новий ресурс презентували голова проводу ОУН (бандерівців) Стефан Романів, головний редактор газети "Шлях Перемоги" Віктор Рог і член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко.

Архів ОУН доступний за адресою ounuis.info.

За словами Геннадія Іванущенка, котрий майже рік опрацьовував архів ОУН, що нині перебуває в УІС в Лондоні, минуле століття було для української нації найдраматичнішим часом її боротьби за державну незалежність.

"Сотні тисяч людей, хто зброєю, а хто словом, хто в бою, хто в концтаборах, а хто у вимушеній еміграції, боролися за вільну Україну, - зазначив історик. - Саме завдяки їм 24 серпня 1991 року була проголошена Українська держава".

Свідчення про ті події і людей, які боролися за Україну, про діяльність ОУН, мають бути збережені для наших нащадків і доступними для дослідників.

Власне, це і є основне завдання новоствореного сайту, текстові матеріали якого можна читати сімома мовами (українською, англійською, німецькою, польською, російською, французькою та іспанською).

Відвідувачі сайту можуть ознайомитись з документами ОУН, Антибільшовицького блоку народів, УПА, книжковими виданнями, періодичною пресою. Є тут і відео-, аудіо- та фотогалереї. Сайт також дає можливість віртуальної мандрівки музеєм Степана Бандери в Лондоні.

За словами Стефана Романіва, важко переоцінити значення такого ресурсу, адже актуальність розвінчування міфів щодо ОУН сьогодні незаперечна.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.