У Гданську говорили про спільну європейську пам'ять Другої світової

У Гданську відбулася міжнародна конференція "Пам'ять Європи. Перший симпозіум європейських організацій, які займаються дослідженням історії XX століття".

Про це "Історичній Правді" повідомив представник Європейського Центру Солідарності Надим Усеїнов.

Мета організаторів заходу полягала в ініціюванні публічного дискурсу за участю провідних фахівців у галузі вивчення історії європейських (і світових) тоталітаризмів в минулому столітті.

У Гданськ на два дні з'їхалися близько 100 представників музеїв, дослідницьких центрів та громадських організацій з України, Італії, Франції, Угорщини, Румунії, Ізраїлю та інших країн, які в своїх виступах намагалися відповісти на запитання про наявність в Європі феномена "acquis historique communautaire ("загального історичного досвіду").

Україну на симпозиумі представляли Українська Гельсинська спілка з прав людини в особі голови правління Євгена Захарова і Меджліс кримськотатарського народу, від імені якого з двома зверненнями під час дебатів виступив керівник відділу зовнішніх зв'язків Алі Хамзін.

Гданський симпозіум став першим кроком на шляху створення європейського дискусійного форуму, присвяченого проблемам загальної ідентичності та історичної пам'яті.

Участь у цьогорічному семінарі взяли член німецького бундестагу Маркус Мекель, італійський журналіст Луїджі Спінола, професор Атілла Пок з Угорської академії наук, професор Стефан Трьобст з Лейпцизького Університету та інші.

Організаторами симпозіуму виступили польський Європейський Центр Солідарності (www.ecs.gda.pl), європейська мережа "Пам'ять і Солідарність" і Федеральний фонд вивчення диктатури (Німеччина) у співпраці з Товариством Роберта Хавеманна і Музеєм Другої світової війни (Польща).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.