Комісія Київради назвала нові вулиці іменами Хвильового і Нарбута

Комісія Київради з питань культури та туризму підтримала найменування нових вулиць у Дарницькому та Подільському районі Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

За словами депутата, в Дарницькому районі з’являться вулиці на честь: режисера Сергія Данченка, скульптора Івана Кавалерідзе і художника Георгія Нарбута.

У Подільському районі Києва нові вулиці носитимуть імена: видатного українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича, відомого українського письменника-шістдесятника, режисера, актора Миколи Вінграновського та українського прозаїка, поета Миколи Хвильового.

Як відомо, у квітні цього року Бригинець заявляв, що КМДА прийняла рішення про присвоєння імен Данченка, Кавалерідзе і Нарбута новим вулицям у Подільському районі Києва.

У березні Бригинець казав про присвоєння імен Антоненка-Давидовича, Вінграновського і Хвильового новим вулицям у Дарницькому районі.

Сергій Данченко — український театральний режисер, педагог, академік Академії мистецтв України, народний артист УРСР, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, лауреат Державної премії СРСР.

Іван Кавалерідзе — український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Народний артист УРСР.

Георгій Нарбут — український художник-графік, ілюстратор, автор українських державних знаків часів УНР і Гетьманату (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.