В Умані очікують 25 тисяч хасидів. "Це має бути як Євро"

Перший літак з прочанами-хасидами прибув з Ізраїлю в Україну на святкування єврейського нового року. Головний рабин каже, що Україна повинна використати досвід Євро-2012 для організації паломництва.

Про це повідомляє LB.ua з посиланням на заступника міського голови Умані Петра Паєвського.

"Масовий приліт прочан очікується 12 вересня, це ще 28 літаків", - сказав заступник мера на прес-конференції в понеділок у Києві.

За його словами, приймає літаки міжнародний аеропорт "Бориспіль" (28 бортів), а також аеропорт Одеси (12 бортів). Крім того, очікується прибуття літаків з Ізраїлю з прочанами в аеропорт Вінниці.

"Всього ми очікуємо до 26 тисяч прочан", - підкреслив Паєвський. Така цифра, за його словами, складається, виходячи з даних авіаліній України та Ізраїлю про прибуття 22 тис. прочан чартерними рейсами.

Як зазначив заступник мера, необхідно також враховувати те, що хтось прибуде до Умані і наземним транспортом. Таким чином, кількість прочан може досягти 25-26 тис. осіб.

За словами головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха, "цього року Україна отримала дуже гарний досвід під час прийому гостей чемпіонату Євро-2012 і повинна взяти ці навички на озброєння, зокрема, в плані поліпшення інфраструктури Умані".

Рабин сказав, що в Умань вже більше ніж 20 років щорічно приїжджають на святкування єврейського нового року близько 25-30 тис. осіб.

"Але держава наразі не розуміє стратегічної потреби вкладення інвестицій. Це було б в інтересах усіх, якщо були б нормальні умови", - зазначив Дов Блайх. При цьому, він провів аналогію з Євро-2012, коли Україна приймала правила, встановлені УЄФА.

"Чому ж тут це неважливо? Ми сподіваємося, що уряд побачить важливість цієї події... ми будемо розглядати питання інвестицій в свою ж економіку. Це буде на благо і українського народу", - зазначив рабин.

Як відомо, у травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

Минулого року в Умані очікували прибуття рекордної кількості хасидів - близько 70 тисяч прочан.

Восени щороку прочани-хасиди їдуть до Умані, щоб на могилі свого духовного лідера Рабі Нахмана відсвяткувати Рош-га-Шан (новий рік).

Нахман народився в м. Меджибіж (нині Хмельницька обл.) 1772 року (5532 року від створення світу за єврейським календарем). Потім вів кочовий спосіб життя, бував у різних містечках України, переважно, в Медведівці і Златопіллі, а останні 8 років життя провів у Браславі (зараз - Білорусь).

1808 року Нахман захворів на туберкульоз, оселився в Умані, де і був похований 1810 року. Відтоді це місто стало центром поклоніння хасидів, куди вони з'їжджаються зі всього світу кожен єврейський новий рік.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.