В Ужгороді знищили метричні записи закарпатців XIX-XX сторіч. ФОТО

В Ужгороді знищили метричні записи щодо народження та смерті закарпатців у другій половині ХІХ - початку ХХ століття.

 

Про це повідомляє Zaholovok.com.ua.

Ініціатором знищення архівних документів є управління юстиції Закарпатської ОДА, зазначає видання.

Метричні справи у дворі управління юстиції

Зазначається, що про знищення не було повідомлено державні органи, відповідальні за історичну спадщину.

 Фото: zaholovok.com.ua

Чимало закарпатців ніколи не дізнаються про свої родини, бідкаються журналісти.

 "Druhopis" чеською означає "дублікат"

 

Видання стверджує, що знищені метричні книги є унікальними і не мають копій. Тим часом на них чітко видно написи чеською "Копії метрик померлих" і "Копії метрик народжених".

У 1919-1938 роках Ужгород належав до Чехословаччини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.