Партія "Свобода" вписала себе в підручник з історії. ФОТО

Депутати Львівської міськради вимагають виділення коштів на друк підручника з історії України для 10-11 класів, в якому згадується ВО "Свобода".

Депутати відмовилися слухати звіт мера Львова Андрія Садового про роботу виконавчих органів міськради, бо вони, на їхню думку, блокують виділення необхідної суми, заявив депутат від "Свободи" Юрій Михальчишин, повідомляє Zaxid.net.

Сигнальний примірник вже випущено, але на друк підручника необхідно 70 тисяч гривень. Без цього, за словами депутата, школи не можуть закупити ці посібники.

Поки це питання не буде вирішено депутати не слухатимуть звіту мера.

Садовий, натомість, оголосив перерву для вивчення цього питання, після якої повідомив, що необхідну суму на видання посібника виділено.

Заступник мера з гуманітарних питань Василь Косів розповів, що сигнальний примірник посібника він отримав для ознайомлення лише минулого тижня. З його слів, низку зауважень до посібника висловили освітяни, а також наразі він ще не пройшов апробацію методичного центру.

Зокрема, пояснив Косів, є зауваження щодо висвітлення теми Голодомору, де дуже детально описані теми людожерства.

Фото: Zaxid.net

"Також не дуже адекватно подається тема про закон щодо засад мовної політики", - сказав Косів. Він пояснив, що, зокрема, там йдеться про голодування низки депутатів у Києві та акції на підтримку мови, організовані ВО "Свобода".

"Спроба запровадити другу державну мову викликала різкий спротив патріотичних сил. У Києві почалося голодування кількох народних депутатів Верховної ради України. Спроби міліції розігнати голодуючих завершились невдачею, оскільки на захист людей виступили члени Всеукраїнського об’єднання "Свобода", – зацитував Косів текст з посібника.

В Києві підтримувати мову їхали представники різних політичних сил, наголосив заступник мера.

Такі слова викликали обурення секретаря ради, "свободівця" Василя Павлюка, який назвав слова Косіва брехнею.

Михальчишин водночас наголосив, що приховувати правду від школярів не потрібно, в тому числі жорстокі факти про голод: "В десятому класі вже і вагітніють, і заміж виходять", - обурився він.

Як відомо, два тижні тому управління освіти Львівської міськради вирішило закупити за 70 тисяч гривень підручники з історії для 5-класників, де Голодомор представлено як геноцид, а Українську повстанську армію - як борця за волю України.

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Більше матеріалів про шкільні підручники з історії дивіться на ІП за темою "Підручник"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.