Суд відкрив доступ до справ засновника й ідеолога УПА в архіві СБУ

Окружний адмінсуд Києва зафіксував мирову угоду, згідної з якою Архів СБУ надав доступ до справ командира "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульбу" та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву».

Про це Історичну Правду повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

У листопаді минулого року громадський активіст Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву Служби безпеки України з проханням надати можливість ознайомитися в читальному залі архіву з оперативно-розшуковими справами на відомі історичні постаті Петра Федуна — "Полтаву" та Тараса Боровця — "Тараса Бульбу".

Архів відмовив, посилаючись на "наявність конфіденційної інформації". Але ще в 2011 році під редакцією Володимира Сергійчука на основі архівних справ, які зберігаються в ГДА СБУ, вийшла друком книга "Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи", де були представлені копії документів із даних справ.

"Враховуючи гарантовану Конституцією України рівність прав, я скерував позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням визнати дії Архіву СБУ протиправними та зобов’язати надати мені можливість ознайомитися в читальному залі із цими документами", — розповів Тарас Шамайда.

Захищав інтереси дослідника юрист з Інституту масової інформації Роман Головенко в рамках проекту, що здійснюється ЦДВР. Під час судових слухань ГДА СБУ листом повідомив Тараса Шамайду про можливість ознайомитися з частиною архівних матеріалів в читальному залі і частково надав електронні копії вказаних справ.

Разом з тим ГДА СБУ запропонував підписати мирову угоду. В ній, зокрема, архів зобов'язався завершити оцифрування решти документів зі згаданих справ і відкрити до них доступ до 1 грудня 2012 року.

"Це наш перший судовий позов з вимогою надати доступ до матеріалів на учасників визвольного руху і перша перемога, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Адже закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, де є інформація про порушення прав та свобод людини".

Читайте на ІП агітаційну брошуру Петра Полтави "Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.