Пам'ятник морякам на Подолі прибрали задля торгового центру?

Під час реконструкції Поштової площі в Києві прибрали пам’ятник "Загиблим морякам Дніпровської флотилії під час оборони Києва".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, пам′ятник, який стояв на набережній Дніпра з 1979 року, демонтують, щоб звільнити місце для будівництва торгівельного центру.

Пам'ятник дніпровським морякам на Поштовій площі. Фото: kievmonument.narod.ru

"Уявіть собі, що для того, щоб побудувати черговий вертолітний майданчик на схилах Дніпра, якоїсь ночі демонтують пам’ятник святому Володимиру, а потім встановлять його десь на Оболоні, - сказав Бригинець. Невже ми дочекаємося, що одного разу розберуть Києво-Печерську Лавру і ніхто не дасть щодо цього пояснення?"

Набережна Поштової площі і пам'ятник морякам (праворуч) у 1985 році. Фото: Ґордон Стюарт

Депутат наголосив, що на обговорення виносилося два проекти реконструкції Поштової площі. Один з них (дешевший) не передбачав знесення пам’ятника, а другий - дорожчий, що передбачає зведення на площі трьохрівневого торговельного центру, потребує знесення пам’ятника.

Фото Дмитра Ларіна з того ж ракурсу. Травень 2012 року. Пам'ятник іще на місці

"Дивує також те, що про інцидент досі мовчить, приміром, Комуністична партія, яка завжди гостро реагує на подібні речі, - зазначив Бригинець. - Як на мене, очевидна змова комуністів і чиновників КМДА. Якщо вже комуністи і Попов вміють так тісно співпрацювати, то можливо, влада наважиться на те про, що давно мріють кияни – перенесе в інше місце пам’ятник Леніну з бульвару Шевченка".

За словами депутата, пам'ятник планується перенести на набережну Дніпра біля метро "Дніпро".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.