Пам'ятник морякам на Подолі прибрали задля торгового центру?

Під час реконструкції Поштової площі в Києві прибрали пам’ятник "Загиблим морякам Дніпровської флотилії під час оборони Києва".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, пам′ятник, який стояв на набережній Дніпра з 1979 року, демонтують, щоб звільнити місце для будівництва торгівельного центру.

Пам'ятник дніпровським морякам на Поштовій площі. Фото: kievmonument.narod.ru

"Уявіть собі, що для того, щоб побудувати черговий вертолітний майданчик на схилах Дніпра, якоїсь ночі демонтують пам’ятник святому Володимиру, а потім встановлять його десь на Оболоні, - сказав Бригинець. Невже ми дочекаємося, що одного разу розберуть Києво-Печерську Лавру і ніхто не дасть щодо цього пояснення?"

Набережна Поштової площі і пам'ятник морякам (праворуч) у 1985 році. Фото: Ґордон Стюарт

Депутат наголосив, що на обговорення виносилося два проекти реконструкції Поштової площі. Один з них (дешевший) не передбачав знесення пам’ятника, а другий - дорожчий, що передбачає зведення на площі трьохрівневого торговельного центру, потребує знесення пам’ятника.

Фото Дмитра Ларіна з того ж ракурсу. Травень 2012 року. Пам'ятник іще на місці

"Дивує також те, що про інцидент досі мовчить, приміром, Комуністична партія, яка завжди гостро реагує на подібні речі, - зазначив Бригинець. - Як на мене, очевидна змова комуністів і чиновників КМДА. Якщо вже комуністи і Попов вміють так тісно співпрацювати, то можливо, влада наважиться на те про, що давно мріють кияни – перенесе в інше місце пам’ятник Леніну з бульвару Шевченка".

За словами депутата, пам'ятник планується перенести на набережну Дніпра біля метро "Дніпро".

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.