Донеччанина засудили у Москві за свастику

У всеросійському списку терористів "засвітився" 19-річний українець. Федеральна служба з фінансового моніторингу оприлюднила список організацій та людей, відносно яких є "відомості про їхню причетність до тероризму, екстремістської діяльності або фінансуванні такої".

Про це повідомляє "Сегодня".

Всього в переліку 43 людини, в число яких потрапив і 19-річний мешканець Макіївки Донецької області Володимир Шалімов. Він наймолодший у цьому списку.

До жодних вибухів чи підготовки терактів він не причетний. За даними російської служби фінмоніторингу, в лютому цього року українець разом з 23-річним жителем Москви розмалював стіну житлового будинку на московській вулиці Попутная "свастикою і націоналістичними гаслами, що закликають до агресії".

За це молодиків судили в Москві за статтею кримінального кодексу РФ "Розпалення ненависті або ворожнечі" і покарали 6-ма місяцями позбавлення волі умовно.

Дивіться також: "Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.