На Львівщині відкрили пам'ятник князю Святославу - брату Бориса і Гліба. ФОТО

В урочищі Святослав біля міста Сколе на Львівщині відбулося урочисте відкриття поховального пам’ятного знаку на могилі князя Святослава, сина Володимира Великого.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Історики розповідають, що після смерті батька у 1015 році, древлянський князь Святослав був змушений тікати від рідного брата Святополка "в гори Угорські" (Карпати).

За переказами, князя Святослава наздогнали на березі р. Опір поблизу нинішнього міста Сколе (Святополк нібито наказав дружині "Сколіть їх усіх"). Тут він і загинув від рук свого брата.

Розкопки 1964 року кургана, де знаходиться пам'ятник, засвідчили, що там знаходиться поховання видатного дружинника початку XI сторіччя.

Церемонія відкриття. Всі фото: ЗІК

Один із авторів пам’ятного знаку художник Євген Безніско розповів, що будівництво пам’ятника розпочалося ще у 2008 році.

За задумом авторів, на постаменті, що виготовлений у вигляді насипної зрізаної піраміди, розташований саркофаг з бронзовою фігурою загиблого князя Святослава. А над саркофагом височіє 18 метровий хрест виготовлений з кам’яних вапнякових блоків.

 

"Легенда про братовбивство є досить показовою та занадто разючою для українського народу, - зазначив під час відкриття голова Львівської ОДА Михайло Костюк. - Тож, перебуваючи в цьому урочищі, де полягли наші предки, мусимо добре усвідомити ризики та небезпеки, які стоять перед нами, повинні взяти добрий урок та не допускати розбрату між українцями.

Після остаточного завершення пам’ятник поповнив перелік цікавих місць національного природнього парку "Сколівські Безкиди". Піша прогулянка від траси Київ-Чоп до монументу триватиме близько 20 хв. Його також добре видно з вікон потягів, що прямують через Карпати.

 

Молодші сини князя Володимира Великого Святослав, Борис і Гліб були вбиті (літописи стверджують, що їхнім братом Святополком) під час чотирирічної війни за батькову спадщину. На відміну від Бориса і Гліба, Святослава не було канонізовано.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.