Спецпроект

Прип'ять більше не буде "містом-музеєм". Будинки знесуть

Більшість будинків у Прип’яті, яка після Чорнобильської аварії стала "мертвим містом", будуть знесені, а їхні уламки – захоронені.

Про це повідомляє УП.Життя із посиланням на ТСН.

Протягом 26 років на території Прип'яті поступово виростає ліс, а будинки, які стоять тут, загрожують розвалитися.

Адже будівлі без людей узимку не опалюють, а морози і спека то розширюють будівельні конструкції, то звужують. У результаті вони тріскаються, і за два десятиліття всі опинилися в аварійному стані.

"Саме тому ми зараз обмежили доступ у будівлі. Більша частина цих будівель в кінцевому стані буде знесена і захоронена", - розповів перший заступник голови Держагенства управління зоною відчуження Дмитро Бобро.

Ідею перетворити місто в музей виконати важко. Всередині будинків - радіація, подекуди більша, ніж на вулиці.

Тому як музей мертве місто проіснує максимум 10 років. За цей час, за підрахунками, будинки почнуть руйнуватися самі.

Дивіться також: "Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально прогулятися. ФОТО"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.