Спецпроект

Прип'ять більше не буде "містом-музеєм". Будинки знесуть

Більшість будинків у Прип’яті, яка після Чорнобильської аварії стала "мертвим містом", будуть знесені, а їхні уламки – захоронені.

Про це повідомляє УП.Життя із посиланням на ТСН.

Протягом 26 років на території Прип'яті поступово виростає ліс, а будинки, які стоять тут, загрожують розвалитися.

Адже будівлі без людей узимку не опалюють, а морози і спека то розширюють будівельні конструкції, то звужують. У результаті вони тріскаються, і за два десятиліття всі опинилися в аварійному стані.

"Саме тому ми зараз обмежили доступ у будівлі. Більша частина цих будівель в кінцевому стані буде знесена і захоронена", - розповів перший заступник голови Держагенства управління зоною відчуження Дмитро Бобро.

Ідею перетворити місто в музей виконати важко. Всередині будинків - радіація, подекуди більша, ніж на вулиці.

Тому як музей мертве місто проіснує максимум 10 років. За цей час, за підрахунками, будинки почнуть руйнуватися самі.

Дивіться також: "Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально прогулятися. ФОТО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.