Вікіпедія закликає істориків писати статті про українське село

Українські вікіпедисти закликають долучитися до редагування статей у Вікіпедії про теперішні та колишні села України в рамках "Місяця українського села".

В Україні нараховується 28 450 сіл і про кожне з них є окрема стаття в україномовному розділі Вікіпедії. Проте багато таких статей містить вкрай мало інформації.

До того ж в Україні зникло величезне число сіл – вони були приєднані до крупніших поселень, були знищені під час воєн і не були відновлені, або були переселені як малоперспективні чи при будівництві різних промислових об’єктів.

Дописувачі української Вікіпедії з нагоди Дня незалежності України проводять "Місяць українського села" з метою покращення статей про існуючі, а також створення та покращення статей про колишні села України.

Тому українські вікіпедисти звертаються до істориків, краєзнавців, всіх небайдужих із закликом – долучитися до "Місяця українського села", який розпочався 20 серпня і проходитиме до 17 вересня цього року.

Це можна зробити, зареєструвавшись у Вікіпедії та перейшовши на сторінку місячника, де Ви можете включити себе до списку його учасників, переглянути вже зроблені і покращені статті тощо.

Кожен також може завантажити зроблені ним фотографії до ВікіСховища, і таким чином допомогти в ілюструванні статей про села України.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.