Росія витратить 8 млн доларів на 20-томну "Історію Росії"

Інститут російської історії, який випустив 50 років тому головний літопис країни - 20-томник "Історія СРСР", запускає новий проект - "Історія Росії".

Про це в інтерв'ю "Известиям" заявив керівник проекту - директор Інституту російської історії Академії наук РФ (ІРІ РАН), доктор історичних наук Юрій Петров.

Перший том має вийти через два роки, останній - в 2019-2020 роках. За словами Петрова, історики дадуть відповіді на актуальні політичні питання, наприклад про те, як Грузія стала частиною Росії і хто кому залишився винен після розвалу СРСР.

Наклад кожного тома складе близько 10-20 тисяч примірників. Загальна вартість проекту сягає 250 млн рублів (близько 7,84 млн доларів).

Петров сподівається, що видання буде фінансово підтримане Російським історичним товариством, яке очолює екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ Сергій Наришкін, а головою опікунської ради став Володимир Путін.

Путін займеться історією

"Ми, наше покоління російських істориків, повинні ініціювати підготовку такої праці, тим більше що в колишніх республіках СРСР вже взялися за таку роботу, - зазначив Петров. - Наприклад, у Казахстані запланували 20-томну історію вітчизни. Періоду входження Казахстану до складу Російської імперії там відведено два томи з 20. Так от, один із них називається "Казахстан - колонія Росії", другий - "Національно-визвольний рух". Чи можемо ми погодитися з такими трактуваннями по суті історії Росії, оскільки Казахстан був тоді провінцією Російської імперії? Ні, не можемо".

За словами історика, однією з причин видання багатотомника є вал псевдонаукової літератури, до якої Петров, зокрема, відносить праці Віктора Суворова-Різуна.

"Абсолютно брехливі його основні висновки, що Сталін готував превентивну війну проти фашистської Німеччини, що Гітлер лише випередив того з початком агресії тощо, - зазначив Петров. - Але подана ця брехня в упаковці зовні привабливих, нібито достовірних фактів, документів тощо, чим особливо небезпечна".

Щодо часів Російської імперії, історик підкреслив, що Росія "була імперією континентальною, на відміну від таких морських імперій, як Британська. Тут склалися зовсім інші відносини між приєднаними територіями і центром. На відміну від США, в Росії не винищувалося місцеве аборигенне населення, оскільки державі потрібні були не стільки вільні землі, скільки платники податків".

Росія почала готувати "істориків-ідеологів" для роботи у ЗМІ

"Проблема голодомору нас сильно розвела з українськими колегами, - заявив Петров. - З нашого боку проведена серйозна архівна робота з історії голоду 1930-х років, і з знайдених документів однозначно випливає, що голод не був етнічно забарвлений, на чому наполягали українські колеги, що називали голодомор геноцидом українського народу. Голод був наслідком політики влади, але ця політика не грунтувалася на національному принципі. Від голоду постраждали і південні губернії Росії, і Поволжя, і Казахстан".

"Є й інші складні питання, - додав директор ІРІ РАН. - Зараз готується документальна публікація з історії Георгіївського трактату 1783 року. Грузинські колеги наполягають, що це було примусове включення Грузії до складу Росії. А ми за документами доводимо, що історія була зовсім інша. В результаті добровільного приєднання до Росії Грузія була врятована від фізичного винищення військами перського шаха".

За словами Петрова, "неправильно зображати Росію (як це роблять деякі зарубіжні історики) імперією, яка завжди прагнула до агресії і анексії все нових і нових територій".

Дивіться також:

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

Російське ТБ розповідає про "извращение истории". ВІДЕО

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС Росії

59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.