Росія витратить 8 млн доларів на 20-томну "Історію Росії"

Інститут російської історії, який випустив 50 років тому головний літопис країни - 20-томник "Історія СРСР", запускає новий проект - "Історія Росії".

Про це в інтерв'ю "Известиям" заявив керівник проекту - директор Інституту російської історії Академії наук РФ (ІРІ РАН), доктор історичних наук Юрій Петров.

Перший том має вийти через два роки, останній - в 2019-2020 роках. За словами Петрова, історики дадуть відповіді на актуальні політичні питання, наприклад про те, як Грузія стала частиною Росії і хто кому залишився винен після розвалу СРСР.

Наклад кожного тома складе близько 10-20 тисяч примірників. Загальна вартість проекту сягає 250 млн рублів (близько 7,84 млн доларів).

Петров сподівається, що видання буде фінансово підтримане Російським історичним товариством, яке очолює екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ Сергій Наришкін, а головою опікунської ради став Володимир Путін.

Путін займеться історією

"Ми, наше покоління російських істориків, повинні ініціювати підготовку такої праці, тим більше що в колишніх республіках СРСР вже взялися за таку роботу, - зазначив Петров. - Наприклад, у Казахстані запланували 20-томну історію вітчизни. Періоду входження Казахстану до складу Російської імперії там відведено два томи з 20. Так от, один із них називається "Казахстан - колонія Росії", другий - "Національно-визвольний рух". Чи можемо ми погодитися з такими трактуваннями по суті історії Росії, оскільки Казахстан був тоді провінцією Російської імперії? Ні, не можемо".

За словами історика, однією з причин видання багатотомника є вал псевдонаукової літератури, до якої Петров, зокрема, відносить праці Віктора Суворова-Різуна.

"Абсолютно брехливі його основні висновки, що Сталін готував превентивну війну проти фашистської Німеччини, що Гітлер лише випередив того з початком агресії тощо, - зазначив Петров. - Але подана ця брехня в упаковці зовні привабливих, нібито достовірних фактів, документів тощо, чим особливо небезпечна".

Щодо часів Російської імперії, історик підкреслив, що Росія "була імперією континентальною, на відміну від таких морських імперій, як Британська. Тут склалися зовсім інші відносини між приєднаними територіями і центром. На відміну від США, в Росії не винищувалося місцеве аборигенне населення, оскільки державі потрібні були не стільки вільні землі, скільки платники податків".

Росія почала готувати "істориків-ідеологів" для роботи у ЗМІ

"Проблема голодомору нас сильно розвела з українськими колегами, - заявив Петров. - З нашого боку проведена серйозна архівна робота з історії голоду 1930-х років, і з знайдених документів однозначно випливає, що голод не був етнічно забарвлений, на чому наполягали українські колеги, що називали голодомор геноцидом українського народу. Голод був наслідком політики влади, але ця політика не грунтувалася на національному принципі. Від голоду постраждали і південні губернії Росії, і Поволжя, і Казахстан".

"Є й інші складні питання, - додав директор ІРІ РАН. - Зараз готується документальна публікація з історії Георгіївського трактату 1783 року. Грузинські колеги наполягають, що це було примусове включення Грузії до складу Росії. А ми за документами доводимо, що історія була зовсім інша. В результаті добровільного приєднання до Росії Грузія була врятована від фізичного винищення військами перського шаха".

За словами Петрова, "неправильно зображати Росію (як це роблять деякі зарубіжні історики) імперією, яка завжди прагнула до агресії і анексії все нових і нових територій".

Дивіться також:

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

Російське ТБ розповідає про "извращение истории". ВІДЕО

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС Росії

59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.