Росія витратить 8 млн доларів на 20-томну "Історію Росії"

Інститут російської історії, який випустив 50 років тому головний літопис країни - 20-томник "Історія СРСР", запускає новий проект - "Історія Росії".

Про це в інтерв'ю "Известиям" заявив керівник проекту - директор Інституту російської історії Академії наук РФ (ІРІ РАН), доктор історичних наук Юрій Петров.

Перший том має вийти через два роки, останній - в 2019-2020 роках. За словами Петрова, історики дадуть відповіді на актуальні політичні питання, наприклад про те, як Грузія стала частиною Росії і хто кому залишився винен після розвалу СРСР.

Наклад кожного тома складе близько 10-20 тисяч примірників. Загальна вартість проекту сягає 250 млн рублів (близько 7,84 млн доларів).

Петров сподівається, що видання буде фінансово підтримане Російським історичним товариством, яке очолює екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії при президенті РФ Сергій Наришкін, а головою опікунської ради став Володимир Путін.

Путін займеться історією

"Ми, наше покоління російських істориків, повинні ініціювати підготовку такої праці, тим більше що в колишніх республіках СРСР вже взялися за таку роботу, - зазначив Петров. - Наприклад, у Казахстані запланували 20-томну історію вітчизни. Періоду входження Казахстану до складу Російської імперії там відведено два томи з 20. Так от, один із них називається "Казахстан - колонія Росії", другий - "Національно-визвольний рух". Чи можемо ми погодитися з такими трактуваннями по суті історії Росії, оскільки Казахстан був тоді провінцією Російської імперії? Ні, не можемо".

За словами історика, однією з причин видання багатотомника є вал псевдонаукової літератури, до якої Петров, зокрема, відносить праці Віктора Суворова-Різуна.

"Абсолютно брехливі його основні висновки, що Сталін готував превентивну війну проти фашистської Німеччини, що Гітлер лише випередив того з початком агресії тощо, - зазначив Петров. - Але подана ця брехня в упаковці зовні привабливих, нібито достовірних фактів, документів тощо, чим особливо небезпечна".

Щодо часів Російської імперії, історик підкреслив, що Росія "була імперією континентальною, на відміну від таких морських імперій, як Британська. Тут склалися зовсім інші відносини між приєднаними територіями і центром. На відміну від США, в Росії не винищувалося місцеве аборигенне населення, оскільки державі потрібні були не стільки вільні землі, скільки платники податків".

Росія почала готувати "істориків-ідеологів" для роботи у ЗМІ

"Проблема голодомору нас сильно розвела з українськими колегами, - заявив Петров. - З нашого боку проведена серйозна архівна робота з історії голоду 1930-х років, і з знайдених документів однозначно випливає, що голод не був етнічно забарвлений, на чому наполягали українські колеги, що називали голодомор геноцидом українського народу. Голод був наслідком політики влади, але ця політика не грунтувалася на національному принципі. Від голоду постраждали і південні губернії Росії, і Поволжя, і Казахстан".

"Є й інші складні питання, - додав директор ІРІ РАН. - Зараз готується документальна публікація з історії Георгіївського трактату 1783 року. Грузинські колеги наполягають, що це було примусове включення Грузії до складу Росії. А ми за документами доводимо, що історія була зовсім інша. В результаті добровільного приєднання до Росії Грузія була врятована від фізичного винищення військами перського шаха".

За словами Петрова, "неправильно зображати Росію (як це роблять деякі зарубіжні історики) імперією, яка завжди прагнула до агресії і анексії все нових і нових територій".

Дивіться також:

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

Російське ТБ розповідає про "извращение истории". ВІДЕО

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС Росії

59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.