Сьогодні - День археолога

15 серпня - офіційний день археолога України.

Вважається, що свято веде своє походження від Трипільської археологічної експедиції 1940-50 рр., через яку пройшли десятки молодих археологів.

Керівник експедиції Тетяна Пассек (доктор історичних наук, спіробітник Інституту археології АН СРСР, лауреат Сталінської премії (1950) за дослідження "Періодизація трипільських поселень (III–II тисячоліть до н. е.)") святкувала день народження 15 серпня.

В радянські часи цей день був неофіційним святом радянських археологів. У Росії та Білорусі воно досі неофіційне, в Україні в серпні 2008 року президент Ющенко зробив День археолога офіційним, "…ураховуючи вагомий внесок українських учених-археологів у розвиток вітчизняної археології, дослідження, збереження, популяризацію археологічної спадщини України та на підтримку ініціативи громадськості…".

"Історична Правда" вітає колег зі святом і бажає великих знахідок.

Новини галузі дивіться на ІП в темі "Археологія".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.