Кернесу погрожують протестами проти пам'ятника Столипіну

Харківська філія Спілки Української молоді звернулася до мера міста Геннадія Кернеса з протестом проти встановлення у Харкові пам'ятника прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну.

Про це йдеться у листі СУМ на ім'я Кернеса.

Одним із вірогідних місць для пам’ятника Столипіну обрано ділянку в одному з найкрасивіших куточків географічного центру міста – на початку Бурсацького спуску з боку вулиці Клочківської.

Наводимо фрагменти з тексту звернення:

"Як стало відомо, у Харкові повним ходом йде підготовка до встановлення у місті пам’ятника імперському міністру початку ХХ ст. Столипіну П.А., який лишив по собі в історії України, і зокрема Харкова, кривавий і душогубський слід.

За його наказами війська й поліція жорстоко карали учасників селянських заворушень, до в’язниць масово кидали студентів і старшокласників-гімназистів, помічених в антиурядовій діяльності, громадянські політичні свободи було всіляко обмежено.

Завдяки персональним указам Столипіна на Харківщині у 1905-1907 рр. розстрілювалися революційно налаштовані робітники, селяни, студенти, громадські діячі.

Столипін П.А. був одним із апологетів російського шовінізму, монархізму, засновником радикальних російських націоналістичних організацій, спонсором і покровителем сумновідомого "Союза русского народа" ("Чорної сотні"), яка натворила багато лиха, зокрема і на Харківщині.

Ім’я Столипіна пов’язується з єврейськими погромами, гоніннями на будь-які прояви національного життя українців та інших національностей, які проживали на території України початку ХХ ст.

Наразі пам’ятник П.А. Столипіну перебуває на завершальній стадії будівництва, для його встановлення у Харкові підшукується відповідне місце, а також готуються дозвільні документи.

Будь-які намагання встановити пам’ятник імперському міністру-ксенофобу Столипіну у Харкові глибоко ображають людські почуття харків’ян – українців, євреїв, білорусів, поляків інших народів, проти кого була спрямована столипінська політика початку ХХ ст.

На тлі сучасних політичних процесів авантюра зі встановленням пам’ятника Столипіну неодмінно призведе до суспільної напруженості серед жителів Харкова і області, зростання протестних настроїв національних громад краю, буде дискредитувати наше місто і нашу державу в очах світової громадськості".

Ініціативна група харків’ян закликає посадовців не допустити встановлення у Харкові пам’ятника Столипіну – символу російського імперіалізму та шовінізму, який провокує громадський розбрат, ескалацію міжнаціональної ворожнечі.

У разі ігнорування громадської думки ініціативною групою заплановані широкомасштабні акції протесту за участю представників різноетнічних громад Харкова.

Більше про Столипіна і пам'ятники йому в Україні читайте на "Історичній Правді"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.