Кернесу погрожують протестами проти пам'ятника Столипіну

Харківська філія Спілки Української молоді звернулася до мера міста Геннадія Кернеса з протестом проти встановлення у Харкові пам'ятника прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну.

Про це йдеться у листі СУМ на ім'я Кернеса.

Одним із вірогідних місць для пам’ятника Столипіну обрано ділянку в одному з найкрасивіших куточків географічного центру міста – на початку Бурсацького спуску з боку вулиці Клочківської.

Наводимо фрагменти з тексту звернення:

"Як стало відомо, у Харкові повним ходом йде підготовка до встановлення у місті пам’ятника імперському міністру початку ХХ ст. Столипіну П.А., який лишив по собі в історії України, і зокрема Харкова, кривавий і душогубський слід.

За його наказами війська й поліція жорстоко карали учасників селянських заворушень, до в’язниць масово кидали студентів і старшокласників-гімназистів, помічених в антиурядовій діяльності, громадянські політичні свободи було всіляко обмежено.

Завдяки персональним указам Столипіна на Харківщині у 1905-1907 рр. розстрілювалися революційно налаштовані робітники, селяни, студенти, громадські діячі.

Столипін П.А. був одним із апологетів російського шовінізму, монархізму, засновником радикальних російських націоналістичних організацій, спонсором і покровителем сумновідомого "Союза русского народа" ("Чорної сотні"), яка натворила багато лиха, зокрема і на Харківщині.

Ім’я Столипіна пов’язується з єврейськими погромами, гоніннями на будь-які прояви національного життя українців та інших національностей, які проживали на території України початку ХХ ст.

Наразі пам’ятник П.А. Столипіну перебуває на завершальній стадії будівництва, для його встановлення у Харкові підшукується відповідне місце, а також готуються дозвільні документи.

Будь-які намагання встановити пам’ятник імперському міністру-ксенофобу Столипіну у Харкові глибоко ображають людські почуття харків’ян – українців, євреїв, білорусів, поляків інших народів, проти кого була спрямована столипінська політика початку ХХ ст.

На тлі сучасних політичних процесів авантюра зі встановленням пам’ятника Столипіну неодмінно призведе до суспільної напруженості серед жителів Харкова і області, зростання протестних настроїв національних громад краю, буде дискредитувати наше місто і нашу державу в очах світової громадськості".

Ініціативна група харків’ян закликає посадовців не допустити встановлення у Харкові пам’ятника Столипіну – символу російського імперіалізму та шовінізму, який провокує громадський розбрат, ескалацію міжнаціональної ворожнечі.

У разі ігнорування громадської думки ініціативною групою заплановані широкомасштабні акції протесту за участю представників різноетнічних громад Харкова.

Більше про Столипіна і пам'ятники йому в Україні читайте на "Історичній Правді"

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.